У Німеччині засудили колишню секретарку начальника нацистського концтабору

97-річну колишню секретарку, яка працювала на начальника нацистського концтабору, засудили за співучасть у вбивствах понад 10 505 людей. Суд у Німеччині присудив їй покарання у вигляді двох років умовно

Як повідомляє BBC, 97-річну колишню секретарку, яка працювала на начальника нацистського концтабору, засудили за співучасть у вбивствах понад 10 505 людей. Суд у Німеччині присудив їй покарання у вигляді двох років умовно.

 
AP: Christian Charisius

Ірмгард Фюрхнер взяли на роботу друкаркою у підлітковому віці у Штутгоф (тому справу розглядав спеціальний суд для неповнолітніх). Вона працювала там з 1943 по 1945 рік. Вона була цивільною робітницею, але суддя погодився, що вона повністю знала, що відбувається в таборі.

Вважається, що в жахливих умовах у Штутгофі загинули близько 65 тисяч людей, включаючи євреїв-в'язнів, неєвреїв-поляків і полонених радянських солдатів. Штутгоф розташований поблизу польського міста Гданськ.

Коли у вересні 2021 року почався судовий процес, Ірмгард Фюрхнер втекла з будинку для людей похилого віку. Її знайшла поліція на вулиці в Гамбурзі.

Суд, який відбувався у місті Іценго на півночі Німеччини, заслухав тих, хто вижив у таборі, дехто з них помер під час судового процесу.

На 40 день судових слухань Ірмгард сказала: "Мені шкода за все, що сталося" та "Я шкодую, що я була в Штутгофі в той час - це все, що я можу сказати".

Її адвокати стверджували, що Фюрхнер слід виправдати через сумніви у тому, що вона знала, оскільки вона була однією з кількох друкарок у офісі Хоппе.

Утім історик Штефан Хьордлер показав суддям під час візиту на місце табору робоче місце секретарки у комендатурі. Суддям стало зрозуміло, що Фюрхнер могла бачити найгірші умови діяльності табору.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.