Музейники зібрали понад 5500 одиниць артефактів з деокупованих територій

22 грудня у Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулась подія «Музейні діалоги. Різдвяна зустріч у Музеї війни»

22 грудня у Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбулась подія "Музейні діалоги. Різдвяна зустріч у Музеї війни". Захід відвідали Олександр Ткаченко, Міністр культури та інформаційної політики України, та заступниці Міністра Галина Григоренко та Анастасія Бондар.

 

Музейники розповіли про реалізовані проєкти й поінформували про документування сучасної війни після повномасштабного вторгнення російського агресора 24 лютого 2022 року. Серед здобутків музею:

  • понад 5500 одиниць артефактів, зібраних музейними співробітниками під час експедицій на визволених територіях. Зокрема це стало можливим завдяки співпраці зі Збройними силами України, місцевою владою, волонтерами та місцевими жителями; 

  • 16 виставок за 9 місяців. Їх проводили як на території Меморіалу, так і у 12 країнах світу: Франції, Південній Кореї, Німеччині, Чорногорії, Швеції, Польщі, Туреччині, Словаччині, Чехії, Литві, США та Люксембурзі;

  • "Київ: репортаж одного дня. 8 березня 2022 року" – перша у світі музейна фотовиставка про сучасний етап російсько-української війни. Вона експонувалась у 10 країнах світу;

  • "Україна – розп'яття" – перша у світі музейна стаціонарна виставка про війну, яка триває, створена під час цієї ж війни;

  • "За волю України!" – перша міжнародна музейна виставка в Європі України у статусі держави-кандидата на вступ до ЄС. Вона відкрилась 21 вересня 2022 року в культурній столиці Європи – литовському Каунасі.

"Всі ці проєкти стали першими кроками музею на шляху до інтеграції в європейський та світовий культурний простір. Ми вдячні Збройним силам України, адже без їхньої підтримки жоден з проєктів неможливо було б реалізувати", – розповів Юрій Савчук, директор Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.