Арестович, Бандера і Путін - українська Вікіпедія оприлюднила найпопулярніші статті

Громадська організація «Вікімедіа Україна» проаналізувала статистику відвідувань українського розділу найбільшої онлайн-енциклопедії та виділила 50 найпопулярніших статей року

Громадська організація "Вікімедіа Україна" проаналізувала статистику відвідувань українського розділу найбільшої онлайн-енциклопедії та виділила 50 найпопулярніших статей року.

Найпопулярнішою у 2022 році стала стаття "Російське вторгнення в Україну (2022)", яка отримала 3 715 590 переглядів. На вершину рейтингу також потрапили статті про радника Офісу Президента України Олексія Арестовича,  про Україну та очільника українського націоналістичного руху Степана Бандеру.

 

"Внаслідок російського повномасштабного вторгнення багато речей сталися вперше. Уперше одразу п'ять статей українською мають понад мільйон переглядів — раніше це була максимум одна стаття на рік. Уперше найпопулярнішим історичним діячем року став Степан Бандера, а Тарас Шевченко не потрапив навіть до десятки. І вперше теми війни та сьогодення настільки витіснили "шкільні" чи "освітні": значно більше людей хотіли зрозуміти, хто ж такий Арестович та що накоїла країна-агресорка у Грузії у 2008 році, а "вічно популярні" Леся Українка чи Богдан Хмельницький вперше випали з п'ятдесятки" — коментує рейтинг Микола Козленко, заступник голови Правління ГО "Вікімедіа Україна" та адміністратор української Вікіпедії.

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.