Арестович, Бандера і Путін - українська Вікіпедія оприлюднила найпопулярніші статті

Громадська організація «Вікімедіа Україна» проаналізувала статистику відвідувань українського розділу найбільшої онлайн-енциклопедії та виділила 50 найпопулярніших статей року

Громадська організація "Вікімедіа Україна" проаналізувала статистику відвідувань українського розділу найбільшої онлайн-енциклопедії та виділила 50 найпопулярніших статей року.

Найпопулярнішою у 2022 році стала стаття "Російське вторгнення в Україну (2022)", яка отримала 3 715 590 переглядів. На вершину рейтингу також потрапили статті про радника Офісу Президента України Олексія Арестовича,  про Україну та очільника українського націоналістичного руху Степана Бандеру.

 

"Внаслідок російського повномасштабного вторгнення багато речей сталися вперше. Уперше одразу п'ять статей українською мають понад мільйон переглядів — раніше це була максимум одна стаття на рік. Уперше найпопулярнішим історичним діячем року став Степан Бандера, а Тарас Шевченко не потрапив навіть до десятки. І вперше теми війни та сьогодення настільки витіснили "шкільні" чи "освітні": значно більше людей хотіли зрозуміти, хто ж такий Арестович та що накоїла країна-агресорка у Грузії у 2008 році, а "вічно популярні" Леся Українка чи Богдан Хмельницький вперше випали з п'ятдесятки" — коментує рейтинг Микола Козленко, заступник голови Правління ГО "Вікімедіа Україна" та адміністратор української Вікіпедії.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.