У Києві презентували оновлену виставку, присвячену Революції Гідності

В Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану представили оновлену виставку “Назустріч свободі” про події Майдану

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Велика кількість людей, які були на передовій тоді, - це небайдужі люди - вони й сьогодні "на нулі". У нашій колекції каска Романа Ратушного - юнака, який у свій час був на Майдані. Він одним із перших потрапив до військкомату і був у складі групи розвідників", - сказала гід музею Вікторія Бойко. 

В експозиції представлено каски, які мистецьки переосмислили українські художники у пам'ять про майданівців, зобразивши  малюнки на українські сюжети.  

Також глядачі побачать артефакти побуту та символи протестувальників, зокрема, грілки, рукавички, забруднені сажею, посуд, щити й бити, а також прапори України. 

Крім того, інформаційні стенди, а також світлини та відео з протесту поінформують відвідувачів про перебіг подій на Майдані. 

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.