Знесення храму-МАФу біля Десятинної церкви: Господарський суд Києва призначив засідання на 8 лютого

Капітальна споруда побудована без жодних дозволів.

Про це повідомляється на сторінці Національного музею історії України у Facebook.

18 січня у Господарському суді міста Києва відбулося підготовче судове засідання у справі за позовом Національного музею історії України до релігійної громади православної церкви московського патріархату (офіційно – релігійна громада Української православної церкви "Десятинний Храм Різдва Пресвятої Богородиці"). Йдеться про так звану каплицю-МАФ, а насправді, – капітальну споруду, яку звели без жодних дозволів.

Вимоги музею як користувача земельної ділянки – зобов'язати релігійну громаду власним коштом демонтувати самочинно збудовану споруду та привести земельну ділянку у попередній стан.

Під час підготовчого судового засідання суд з'ясував обсяг позовних вимог, розглянув заяви та клопотання сторін, а також визначив обставини справи, які підлягають встановленню. Зібрано необхідні докази, зокрема, за клопотанням музею, фахівці Київського НДІ судових експертиз провели судову земельно-технічну експертизу. Вона встановила факт розміщення на території музею капітальної споруди каплиці. Експерти виміряли її площу, визначили точні координати та з'ясували розмір земельної ділянки, зайнятої спорудою. 
До участі у справі залучено третіх осіб – Міністерство культури та інформаційної політики України, а також Київську міську державну адміністрацію. Вони подали до суду заяви, в яких виклали аргументовані правові позиції та підтримали позовні вимоги музею.
Наступний судовий етап – розгляд справи по суті. Засідання заплановане на 8 лютого. 
 

Трагедія і спекуляції. Що саме сталося 11 липня 1943 року на Волині?

Перебільшена кількість нападів на польські села стала хибним засновком, з якого зроблено висновок про масштабну операцію по всій Волині. А звідти зроблено висновок про існування наказу, що приписував цілковите знищення поляків, етнічну чистку.

Мій улюблений сексот: 10 фактів про Юрія Смолича

8 липня Юрію Смоличу виповнилося 125 років. Люди, далекі від літератури, архівів, досліджень, усе чудово про нього знають. Наприклад, що Смолич був артилеристом у Петлюри. Що дослужився до звання генерал-майора КГБ і має численні нагороди за вірну службу. Що він записував на магнітофон розмови з Довженком. Що дружина Юрія Яновського ненавиділа Смолича. Що він цькував шістдесятників і хворого на серце Малишка. Більшість охоче повторює і смакує ці плітки й чутки, не заморочуючись із фактчекінгом.

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.