Окупанти викидають книжки з університетської бібліотеки в Маріуполі

У тимчасово окупованому Маріуполі російські загарбники викидають книжки з бібліотечних фондів Приазовського державного університету

Про це у своєму телеграм-каналі повідомила Маріупольська міська рада.

"Окупанти викидають книги з бібліотечних фондів Приазовського державного університетуПотім книжки будуть утилізувати. Усе, як було у нацистів під час окупації міста німцями в роки Другої світової війни. росіяни виявилися хорошими учнями", — наголосили у міськраді.

Там додали, що в такий спосіб окупанти намагаються знищити "іншу культуру та інтелектуальні здобутки".

За словами радника міського голови Маріуполя Петра Андрющенка, офіційні російські пропагандисти в Маріуполі відреагували на фото "тимчасового переміщення книжок" з Приазовського технічного університету.

"Пишуть: Продовжуються роботи з сортування та переміщення фонду науково-технічної бібліотеки Приазовського державного технічного університету до тимчасового книгосховища", — зазначив Андрющенко у своєму телеграм-каналі.

Нагадаємо, у червні 2022 року окупанти спалили бібліотеку Петра Могили у Маріуполі. Тоді ж з уцілілого приміщення бібліотеки загарбники вивезли всі книжки "на зберігання".

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.