У Львові перевидали «Татусеву книгу» вбитого росіянами письменника Вакуленка

Видавництво Старого Лева перевидало «Татусеву книгу» письменника Володимира Вакуленка, якого вбили російські військові під час окупації Ізюма на Харківщині

Про це у Фейсбуці повідомило Видавництво Старого Лева.

"Ми хочемо у такий спосіб підтримати родину Вакуленків і перш за все Віталіка, в якого не залишилося тата, який любив його понад усе, але залишаться татові вірші, присвячені йому", – зазначила головна редакторка і співзасновниця видавництва Мар'яна Савка.

Збірку дитячих віршів "Татусева книга" вперше видали у 2014. Увесь прибуток від цього видання скерують родині Вакуленка, його батькам та сину Віталіку.

Володимира Вакуленка окупанти забирали з дому 23 березня разом із сином, після побиття відпустили. Після 24 березня письменика вже ніхто не бачив. 28 листопада стали відомі результати ДНК-експертизи, яка підтвердила, що його тіло було в масовому похованні під Ізюмом разом з іншими жертвами російських загарбників. Експертиза підтвердила, що Вакуленка окупанти застрелили з пістолета Макарова, в тілі знайдено дві кулі.

 

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.