У Львові перевидали «Татусеву книгу» вбитого росіянами письменника Вакуленка

Видавництво Старого Лева перевидало «Татусеву книгу» письменника Володимира Вакуленка, якого вбили російські військові під час окупації Ізюма на Харківщині

Про це у Фейсбуці повідомило Видавництво Старого Лева.

"Ми хочемо у такий спосіб підтримати родину Вакуленків і перш за все Віталіка, в якого не залишилося тата, який любив його понад усе, але залишаться татові вірші, присвячені йому", – зазначила головна редакторка і співзасновниця видавництва Мар'яна Савка.

Збірку дитячих віршів "Татусева книга" вперше видали у 2014. Увесь прибуток від цього видання скерують родині Вакуленка, його батькам та сину Віталіку.

Володимира Вакуленка окупанти забирали з дому 23 березня разом із сином, після побиття відпустили. Після 24 березня письменика вже ніхто не бачив. 28 листопада стали відомі результати ДНК-експертизи, яка підтвердила, що його тіло було в масовому похованні під Ізюмом разом з іншими жертвами російських загарбників. Експертиза підтвердила, що Вакуленка окупанти застрелили з пістолета Макарова, в тілі знайдено дві кулі.

 

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.