Музей війни презентує виставковий проєкт «Захисники»

У виставковому центрі Національного музею історії України у Другій світовій війні 22 лютого презентують проєкт «Захисники», який присвячений до річниці повномасштабного вторгнення росії на територію України

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики в Телеграмі.

"Проєкт "Захисники" – про мужніх, відважних, сталевих, стійких, сильних, героїчних, красивих. Промовисті фото українських воїнів, які вже понад рік чинять упертий опір тотальному злу, боронять рідну землю й стоять на сторожі безпеки Європи та світу. Світлини зроблено під час музейної експедиції, яка відбулась у липні 2022 року за підтримки Генерального штабу Збройних сил України. Деталі кожного образу відтворено бездоганно. Найвищої якості друк світлин виконаний безкоштовно найкращою у Швеції та Європі фотолабораторією Crimson", - йдеться у повідомленні.

Автор ідеї, куратор – Юрій Савчук.

Проєкт відбудеться за сприяння Генерального штабу Збройних сил України, Міністерства культури та інформаційної політики, Посольства України в Королівстві Швеція.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.