Музей Метрополітен визнав українцями художників Рєпіна, Айвазовського та Куінджі

Один з найбільших художніх музеїв світу Метрополітен у Нью-Йорку змінив підписи до картин Іллі Рєпіна, Івана Айвазовського та Архипа Куінджі. Тепер на сайті музею вказано, що це українські, а не російські художники

На це звернула увагу мистецтвознавства Оксана Семенік.

Раніше в профілях художників на сайті музею було вказано, що вони росіяни. Тепер у підписах до відомих картин митців, які зберігаються в галереї Метрополітен, зазначено, що це роботи українців.

Ілля Рєпін народився в українській козацькій родині в Чугуєві, що на Харківщині, і провів юність в Україні. Його ключові роботи мали українські мотиви. Айвазовський народився у вірменській родині, в місті Феодосія, Куїнджі – поблизу Маріуполя.

Окрім зміни підписів, під описом до картини Куїнджі "Червоний захід на Дніпрі" додали згадку про те, що саме росіяни знищили музей в його рідному Маріуполі.

Також музей змінив назву картини французького імпресіоніста Едгара Дега "Російські танцівниці" на "Танцівниці в українському вбранні".

 

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.