Музей Вінниці поповнився унікальною колекцією документів працівника дипмісії УНР

Півсоті документів належали співробітнику дипломатичної місії УНР в Італії Сергію Пащенку та його дружині, членкині Українського Червоного Хреста за кордоном Розалії Вассер

Про це у Телеграмі повідомив міський голова Вінниці Сергій Моргунов.

"Унікальну колекцію - понад 50 позицій - отримав Музей Вінниці. Це документи, візитівки, марки, фотографії, які належали співробітнику дипломатичної місії УНР в Італії Сергію Пащенку та його дружині Розалії Вассер, яка була медсестрою в армії УНР, а згодом представляла Український Червоний Хрест за кордоном", - написав Моргунов.

Поповнити фонди музею вдалося завдяки допомозі небайдужих людей. Адже пропозиція продажу діяла лише протягом кількох днів, тому у музеї не встигали офіційно придбати ці речі через музейну фондово-закупівельну комісію. Директор Олександр Федоришен оголосив збір коштів і протягом півтори години вдалося зібрати необхідну суму – 20 500 гривень.

З документів дізналися, що Сергій Пащенко був військовим аташе дипломатичної місії УНР в Римі. Надзвичайна дипломатична місія УНР розпочала свою діяльність у вересні 1919 року. Італійський уряд встановив лише фактичні контакти з місією без юридичного визнання. Серед комплексу документів є візитівка Дмитра Антоновича – голови цієї місії, співорганізатора Центральної Ради, сина видатного історика Володимира Антоновича. Розалія Вассер до 1920 року була медсестрою в Армії УНР, а пізніше постійною членкинею Українського Червоного Хреста за кордоном.
Після поразки Української революції 1917-1921 років Пащенко і Вассер опинилися в еміграції. В різні роки жили в Австрії, Швейцарії, Бельгії та Франції. Коли саме Сергій та Розалія побралися – наразі невідомо.
Тепер наукові співробітники музею зможуть опрацювати кожен документ і дослідити історію подружжя Пащенків. Згодом  побачити ці речі відвідувачі зможуть на одній із виставок Музею Вінниці.
 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.