Музей Вінниці поповнився унікальною колекцією документів працівника дипмісії УНР

Півсоті документів належали співробітнику дипломатичної місії УНР в Італії Сергію Пащенку та його дружині, членкині Українського Червоного Хреста за кордоном Розалії Вассер

Про це у Телеграмі повідомив міський голова Вінниці Сергій Моргунов.

"Унікальну колекцію - понад 50 позицій - отримав Музей Вінниці. Це документи, візитівки, марки, фотографії, які належали співробітнику дипломатичної місії УНР в Італії Сергію Пащенку та його дружині Розалії Вассер, яка була медсестрою в армії УНР, а згодом представляла Український Червоний Хрест за кордоном", - написав Моргунов.

Поповнити фонди музею вдалося завдяки допомозі небайдужих людей. Адже пропозиція продажу діяла лише протягом кількох днів, тому у музеї не встигали офіційно придбати ці речі через музейну фондово-закупівельну комісію. Директор Олександр Федоришен оголосив збір коштів і протягом півтори години вдалося зібрати необхідну суму – 20 500 гривень.

З документів дізналися, що Сергій Пащенко був військовим аташе дипломатичної місії УНР в Римі. Надзвичайна дипломатична місія УНР розпочала свою діяльність у вересні 1919 року. Італійський уряд встановив лише фактичні контакти з місією без юридичного визнання. Серед комплексу документів є візитівка Дмитра Антоновича – голови цієї місії, співорганізатора Центральної Ради, сина видатного історика Володимира Антоновича. Розалія Вассер до 1920 року була медсестрою в Армії УНР, а пізніше постійною членкинею Українського Червоного Хреста за кордоном.
Після поразки Української революції 1917-1921 років Пащенко і Вассер опинилися в еміграції. В різні роки жили в Австрії, Швейцарії, Бельгії та Франції. Коли саме Сергій та Розалія побралися – наразі невідомо.
Тепер наукові співробітники музею зможуть опрацювати кожен документ і дослідити історію подружжя Пащенків. Згодом  побачити ці речі відвідувачі зможуть на одній із виставок Музею Вінниці.
 

Важка стежка до храму. Спогади очевидця відродження УАПЦ у Чернігові

28 січня 1990-го під час встановлення пам'ятного хреста у Крутах побував український священик з Києва, який взяв участь у освяченні хреста і служінні панахиди по вбитих більшовиками у 1918 році студентах. На Крутянську жалобу тоді з'їхалося понад 300 осіб. Це був перший за багато років випадок на Чернігівщині, коли тут відкрито служили церковну панахиду по жертвах комуністичного режиму. Сподіватись на такий крок з боку місцевих священиків РПЦ було неможливо, тому ще більше нас стала вабити УАПЦ, про яку ми чули, що вона була знищена і заборонена комуністичним режимом.

КГБ УРСР проти "Летючих козаків" ВПС США

У москві поставили завдання перед кгб урср збирати всю доступну інформацію про всіх українців, які пішли на службу до армії США. Їх розглядали як таких, що можуть бути використані з диверсійною і шпигунською метою проти срср. Так, керівництво кгб з настороженістю сприймало здобуті агентурою відомості про "збільшення американцями набору до армії молоді українського походження".

"Сто днів" або останній король: епізод з історії визвольних змагань литовського народу

Кожному в Україні, мабуть, відомі події Української революції. Зокрема, обставини реставрації гетьманської влади у 1918 році. Втім, спроби повернення до історичних форм правління, у ту добу боротьби за незалежність колишніх підневільних Росії народів, характерні не лише для України. Подібне відбулося і у Литві. Майже одночасно з реалізацією ідей українського ІІ Гетьманату народився литовський монархічний проект.

Інтелектуали за викликом. Хто й навіщо створив легенду про "Петра Великого"

Як європейські інтелектуали волею, чи неволею допомагали російському імператору Петру І відбілювати власну репутацію.