На Полтавщині демонтували погруддя генералу СРСР

У Хоролі на Полтавщині демонтували пам’ятник радянському військовому діячу Івану Третяку

Про це  у своїй сторінці на Facebook повідомив журналіст Олександр Рудоманов.
Іван Третяк (1923–2007) — герой Радянського Союзу, герой соціалістичної праці, обіймав керівні посади в комуністичній партії, командував військами. У 1976–1984 роках — командуючий військами Далекосхідного військового округу, у 1986–1987 роках — заступник міністра оборони СРСР — головний інспектор МО СРСР, у 1987–1991-му — заступник міністра оборони СРСР — головнокомандуючий Військами протиповітряної оборони.
1 вересня 1983 року саме Третяк віддав наказ знищити пасажирський "Боїнг 747" південнокорейської авіакомпанії "Korean Air Lines", який відхилився від курсу. В результаті інциденту загинули 246 пасажирів і 23 члени екіпажу.

Бронзовий бюст у Хоролі Третяка у Хоролі встановили у 1986 році.

Міська влада Хорола малп очистити простір міста від погруддя комуністичному злочинцю ще у 2016 році. Але замість виконання декомунізаційного закону, всупереч позиції Українського інституту національної пам'яті (УІНП) та ветеранських організацій АТО/ООС ввдалася до багаторічного саботажу. 

Відтак, лише після розпорядження Голови Полтавської обласної військової адміністрації Дмитра Луніна  "Про демонтаж пам'ятника –погруддя герою Радянського Союзу, герою соціалістичної праці І.М.Третяку в місті Хорол Полтавської області",  скандальне погруддя таки забрали. Після демонтажу погруддя планують перемістити до місцевого музею.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.