Пам'ятник Катерині в Одесі загорнули у чорний пакет

На скульптуру Катерини II одягли чорний пакет, а сам пам'ятник оточили огорожею

Одеський пам'ятник "засновникам міста", основним елементом якого є статую російської імператриці Катерини ІІ, оточили дерев'яною огорожею. А статую замотали у поліетилен чорного кольору, що дуже нагадує мішок для трупів.

 

На огорожі з'явилося оголошення "Приносимо вибачення за тимчасові незручності. Ведуться підготовчі роботи з демонтажу та перенесення скульптурної композиції "Засновникам Одеси".

Усі роботи проводили комунальні служби Одеси.

Наперередодні, 5 листопада, Одеська міська рада підбила підсумки голосування щодо долі пам'ятника російській імператриці Катерині II, яке проводилось на сторінці громадських обговорень. Більшість учасників – 50,2% – висловились за його демонтаж з Катерининської площі.

За збереження пам'ятника на своєму місці проголосували 44,5%.

За словами мера Геннадія Труханова, це питання тепер винесуть на найближчу сесію міської ради, а він проголосує за знесення пам'ятника.

"Особисто я голосуватиму "за" демонтаж пам'ятника та перенесення його до парку імперського та радянського минулого, про ідею створення якого я розповідав кілька місяців тому", – заявив він.

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.

Поляки в ОУН: причини вступу

Чимало дослідників визвольного руху натрапляли на згадки про участь поляків в підпіллі ОУН і УПА. Однак довго історикам не вдавалося акумулювати критичної маси інформації для повноцінного дослідження. Зрештою це реалізував Ярослав Антонюк в довіднику "Поляки в ОУН: біограми та документи" – спільному проєкті Українського інституту національної пам'яті та Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Війна, про яку домовилися у Москві: Радянсько-польська війна 1939 року

Друга світова війна супроводжувалася руйнуванням цілих держав, трагедіями народів та докорінними змінами на політичній карті світу. Одним із механізмів цих змін у Європі був "Таємний додатковий протокол", який був складовою німецько-радянського пакту про ненапад. Узгоджені сторонами "сфери взаємних інтересів" умовними лініями розтинали величезний простір Східної та Північної Європи, від норвезьких кордонів до гирла Дунаю. Польща опинилася в центрі поділу й невдовзі зникла з політичної карти Європи.