Пам'ятник Катерині в Одесі загорнули у чорний пакет

На скульптуру Катерини II одягли чорний пакет, а сам пам'ятник оточили огорожею

Одеський пам'ятник "засновникам міста", основним елементом якого є статую російської імператриці Катерини ІІ, оточили дерев'яною огорожею. А статую замотали у поліетилен чорного кольору, що дуже нагадує мішок для трупів.

 

На огорожі з'явилося оголошення "Приносимо вибачення за тимчасові незручності. Ведуться підготовчі роботи з демонтажу та перенесення скульптурної композиції "Засновникам Одеси".

Усі роботи проводили комунальні служби Одеси.

Наперередодні, 5 листопада, Одеська міська рада підбила підсумки голосування щодо долі пам'ятника російській імператриці Катерині II, яке проводилось на сторінці громадських обговорень. Більшість учасників – 50,2% – висловились за його демонтаж з Катерининської площі.

За збереження пам'ятника на своєму місці проголосували 44,5%.

За словами мера Геннадія Труханова, це питання тепер винесуть на найближчу сесію міської ради, а він проголосує за знесення пам'ятника.

"Особисто я голосуватиму "за" демонтаж пам'ятника та перенесення його до парку імперського та радянського минулого, про ідею створення якого я розповідав кілька місяців тому", – заявив він.

Інтрига їхньої смерті

Убивство відомого політика, полководця, монарха та й просто непересічної постаті завжди оточено таємницею, інтригою, різноманітними більш чи менш вірогідними здогадами й домислами. Уже ці обставини викликають підвищену цікавість до подій, що за ними стоять. Тому тема політичних убивств, котрі з плином часу набувають статусу історичних – вигідне поле для авторів, котрі беруться за неї.

Віктор Петров. Людина, яка повернулася в холод

"Петров боїться арешту, висловлює думку про необхідність від'їзду з України". Із цього рапорту співробітника секретно-політичного відділу управління держбезпеки нквс урср Лифаря почалася епічна драма Віктора Петрова, відомого ще за літературними і науковими псевдонімами як В. Домонтович та Віктор Бер. Рапорт був підготовлений у лютому 1936-го. Окремі фрагменти з нього свідчать про те, що про В. Петрова вже збирали оперативним шляхом інформацію і знали, на чому можна зіграти.

Уривок із книжки "Таборові діти" Любов Загоровської

У книзі "Таборові діти" зібрано свідчення людей, які в дитячому віці зазнали репресій радянської каральної системи. Це розповіді тодішніх дітей про те, як їх під дулами автоматів забирали з дому, про досвід перебування в тюрмах, про важку дорогу на сибірські морози в товарних вагонах, про життя в бараках чи спецінтернатах, про виживання в нелюдських умовах заслання. Ці свідчення варто прочитати, щоб знати, як ставилася радянська влада до дітей, яких оголосила "ворогами народу".

Історик, сержант ЗСУ Володимир Бірчак "Клап": Усі мої предки були борцями визвольних змагань. Тепер вони стоять за спиною свого найменшого бійця

Володимир Бірчак – відомий історик, журналіст, сценарист, заступник редактора видання "Історична правда", керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху. Працював заступником директора Галузевого державного архіву СБУ, доклав чимало зусиль для декомунізації в Україні, особисто брав участь у розробці змін до законодавства, яке тепер гарантує доступ до архівів КДБ. А з перших днів повномасштабного вторгнення Росії у 2022-му мобілізувався до лав ЗСУ та став кулеметником на позивний "Клап".