На Полтавщині демонтували погруддя генералу СРСР

У Хоролі на Полтавщині демонтували пам’ятник радянському військовому діячу Івану Третяку

Про це  у своїй сторінці на Facebook повідомив журналіст Олександр Рудоманов.
Іван Третяк (1923–2007) — герой Радянського Союзу, герой соціалістичної праці, обіймав керівні посади в комуністичній партії, командував військами. У 1976–1984 роках — командуючий військами Далекосхідного військового округу, у 1986–1987 роках — заступник міністра оборони СРСР — головний інспектор МО СРСР, у 1987–1991-му — заступник міністра оборони СРСР — головнокомандуючий Військами протиповітряної оборони.
1 вересня 1983 року саме Третяк віддав наказ знищити пасажирський "Боїнг 747" південнокорейської авіакомпанії "Korean Air Lines", який відхилився від курсу. В результаті інциденту загинули 246 пасажирів і 23 члени екіпажу.

Бронзовий бюст у Хоролі Третяка у Хоролі встановили у 1986 році.

Міська влада Хорола малп очистити простір міста від погруддя комуністичному злочинцю ще у 2016 році. Але замість виконання декомунізаційного закону, всупереч позиції Українського інституту національної пам'яті (УІНП) та ветеранських організацій АТО/ООС ввдалася до багаторічного саботажу. 

Відтак, лише після розпорядження Голови Полтавської обласної військової адміністрації Дмитра Луніна  "Про демонтаж пам'ятника –погруддя герою Радянського Союзу, герою соціалістичної праці І.М.Третяку в місті Хорол Полтавської області",  скандальне погруддя таки забрали. Після демонтажу погруддя планують перемістити до місцевого музею.

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.