АНОНС: Археологічний лекторій на виставці «Made in Kyiv. Археологія повсякдення»

14 лютого об 14:00 відбудеться археологічний лекторій на виставці «Made in Kyiv. Археологія повсякдення» в МВЦ Музею історії міста Києва

Цикл захопллючих лекцій про археологію. Починаючи від історії ранніх словʼян до питань повернення культурної спадщини, вкраденої країною-агресором. Найцікавіші та найгостріші темам археології. Стати слухачем лекції зможе кожен бажаючий, цікаво буде, як новачкам, що уявляють собі професію археолога, як постійнй пригоди Індіана Джонса, так і дотичним до науки.
Відкриватиме археологічний лекторій Євген Синиця — досвідчений публічний лектор та популяризатор археології, кандидат історичних наук, доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка та голова Правління Всеукраїнської громадської організації "Спілка археологів України".
Тема першої лекції: Буденність ранніх слов'ян.
Найчастіше про ранніх слов'ян оповідають як про звитяжців-завойовників, які на самому початку Середньовіччя підкорили величезні обшири Центральної Європи та Балкан. Але насправді, дякуючи археологічним дослідженням, ми набагато більше знаємо про щоденне життя слов'ян, аніж про їхню вправність на полі бою.

Поговоримо про те, як облаштовували оселі, у що вбиралися, що їли і як то готували тощо. А виставка "Made in Kyiv. Археологія повсякдення", в просторі якої відбуватиметься лекція, допоможе краще зрозуміти, який технологічний стрибок відбувся на зламі раннього Середньовіччя та князівських часів, буденне життя, яких представлено на виставці.
КОЛИ: 11 лютого, 14:00
ЩО: Лекція археолога Євгена Синиці. Буденність ранніх слов'ян
ВАРТІСТЬ: вхідний квиток на виставку "Made in Kyiv. Археологія повсякдення" (70/40 грн)
РЕЄСТРАЦІЯ: тут
 

За ліквідацію Коновальця – трикімнатна квартира і 1000 рублів на меблі

В архівних фондах розвідки знайдено матеріали, які проливають світло на деякі подробиці широкомасштабної операції з ліквідації голови Проводу ОУН Євгена Коновальця, яку 23 травня 1938 року здійснив Павло Судоплатов за прямою вказівкою Йосипа Сталіна. Нові свідчення злочину більшовицького режиму проти українського визвольного руху ґрунтуються на письмових доповідях одного з головних фігурантів справи Василя Хомяка – особливо цінного агента ГПУ/НКВД УСРР, який діяв під псевдонімами "Лебедь" та "82" і якому вдалося впровадити убивцю у близьке оточення лідера українських націоналістів під виглядом свого родича.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.