Прокуратура подала позов щодо повернення державі археологічної пам'ятки

Диканська окружна прокуратура пред'явила позовні заяви про повернення у власність держави земельних ділянок, на яких розташована пам'ятка археології місцевого значення. Йдеться про могильник IV-початку V століть черняхівської культури, що знаходиться в селі Кантемирівка Чутівської територіальної громади. 

 

У 1924 році поселення та могильник виявлений археологом Михайлом Рудинським під час дослідження трьох курганів з глибокими похованнями та підбоями "катакомбного" типу.

У 1945 році дослідження пам'ятки продовжено археологом Іваном Ляпушкіним.

У 1948 році археологом та науковцем Євгенією Махно розкопано 10 безкурганних поховань та наземну споруду на дерев'яному каркасі, вимазаною глиною. Під стіною виявлені ліпні горшки та гончарні миски.

У квітні 1979 року рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної ради народних депутатів затверджено межі охоронної зони могильника.

У квітні 1982 року рішенням Полтавської обласної ради народних депутатів могильник внесено до Переліку пам'яток історії та культури Полтавської області.

У травні 1983 року на вказану пам'ятку археології працівниками Полтавського обласного управління культури складено паспорт, схематичний план, акт технічного огляду та зобов'язання по її охороні.

У 2019-2020 роках земельні ділянки із пам'яткою передано у приватну власність. Наразі територію могильника розорено та засіяно сільськогосподарськими культурами.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.