Прокуратура подала позов щодо повернення державі археологічної пам'ятки

Диканська окружна прокуратура пред'явила позовні заяви про повернення у власність держави земельних ділянок, на яких розташована пам'ятка археології місцевого значення. Йдеться про могильник IV-початку V століть черняхівської культури, що знаходиться в селі Кантемирівка Чутівської територіальної громади. 

 

У 1924 році поселення та могильник виявлений археологом Михайлом Рудинським під час дослідження трьох курганів з глибокими похованнями та підбоями "катакомбного" типу.

У 1945 році дослідження пам'ятки продовжено археологом Іваном Ляпушкіним.

У 1948 році археологом та науковцем Євгенією Махно розкопано 10 безкурганних поховань та наземну споруду на дерев'яному каркасі, вимазаною глиною. Під стіною виявлені ліпні горшки та гончарні миски.

У квітні 1979 року рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної ради народних депутатів затверджено межі охоронної зони могильника.

У квітні 1982 року рішенням Полтавської обласної ради народних депутатів могильник внесено до Переліку пам'яток історії та культури Полтавської області.

У травні 1983 року на вказану пам'ятку археології працівниками Полтавського обласного управління культури складено паспорт, схематичний план, акт технічного огляду та зобов'язання по її охороні.

У 2019-2020 роках земельні ділянки із пам'яткою передано у приватну власність. Наразі територію могильника розорено та засіяно сільськогосподарськими культурами.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.

Дівчата під Крутами: ким були перші доброволиці УНР

29 січня Україна вшановує полеглих у бою під Крутами. У 1918 році чотири сотні юнаків-курсантів першої української військової школи та збірна сотня студентів і гімназистів затримали просування до Києва регулярної більшовицької армії, яка переважала українську у понад 10 разів. Зі спогадів одного із гімназистів, ройового студентської сотні Левка Лукасевича, стало відомо, що на фронті разом із чоловіками були і дівчата.

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.