Близько 80% українців цікавляться історією

Близько 80% українців визначають свій рівень зацікавленості історією як доволі чи дуже високий. Понад дві третини (69%) жителів країни почали більше цікавитися історією України за останні 10 років. Стільки ж (69%) відчули зростання інтересу до історії України протягом останнього року

Такі дані оприлюднив КМІС, Київський міжнародний інститут соціології за результатами опитування, яке КМІС провів у січні 2023 року.

Опитування проводилося серед дорослого населення в усіх регіонах, крім тимчасово окупованих територій.

Про інтерес українців до власної історії:

Близько 80% українців визначають свій рівень зацікавленості історією як доволі чи дуже високий.

Понад дві третини (69%) жителів країни почали більше цікавитися історією України за останні 10 років. Стільки ж (69%) відчули зростання інтересу до історії України протягом останнього року.

Найбільш популярним джерелом, з якого черпають знання про історію, є YouTube (53%). Також серед популярних джерел інформації – соціальні мережі (37%), телевізійні передачі (35%) та книги (29%).

У ставленні до більшості історичних постатей, включених до опитування, у жителів України є консенсус.

Більшість позитивно ставиться до тих українських історичних постатей, які були причетні до становлення української нації та держави, натомість – різко негативно сприймає російських/радянських політичних лідерів і діячів.

Найпозитивніше ставлення в українців до Михайла Грушевського (90%), Богдана Хмельницького (89%) та Ярослава Мудрого (87%). Найгірше – до Йосипа Сталіна (90%), Володимира Леніна (86%) та Катерини ІІ (80%).

Про історичні події:

83% українців відзначили відразу три історичні події як найбільш позитивні: повстання Богдана Хмельницького, розпад СРСР та Революцію гідності.

Водночас найбільш негативними в історії України подіями вважають введення радянських військ до Афганістану (92%), Голокост (91%) та Другу світову війну (87%).

Сучасна російсько-українська війна є негативним явищем в українській історії для 81%.

91% українців вважають Голодомор 1932–1933 років геноцидом. А 64% згодні з твердженням, що Україна була колонією Російської імперії.

Більшість (60%) дорослих жителів країни сприймають 24 серпня 1991 року як день, коли Україна відновила втрачені незалежність і державність, третина (32%) – що у цей день Україна вперше здобула незалежність. Також 69% вважають, що Україна є спадкоємицею УНР, а не УРСР.

Про Другу світову війну:

На думку переважної більшості (62%), Україна має відзначати День пам'яті та примирення 8 травня. Відзначення 9 травня Дня перемоги над нацизмом підтримують 22%. Також 62% українців вважають, що необхідно вшановувати всіх, хто загинув чи постраждав у Другій світовій війні. Абсолютна більшість (85%) вважає Радянський Союз відповідальним та співпричетним до розв'язання Другої світової війни.

Водночас 69% українців вважають, що ОУН-УПА вели боротьбу з усіма, хто посягав на незалежність України. В цілому позитивно до діяльності ОУН-УПА ставиться 68%.

83% українців ставляться позитивно до Степана Бандери та 67% – до Романа Шухевича. Водночас до Миколи Ватутіна позитивно ставиться 21%, негативно – 37%, решта не визначилася або не знає про таку постать.

Про історичну пам'ять:

Абсолютна більшість (85%) жителів України вважають державну політику у сфері історичної пам'яті потрібною. Протилежну думку мають 9%.

Перейменування об'єктів, названих на честь радянських або російських діячів, українці сприймають по-різному, хоча у переважній більшості – позитивно.

До перейменування об'єктів, названих на честь радянських діячів, позитивно ставляться 66%, негативно – 31%.

Перейменування об'єктів, названих на честь російських діячів, позитивно сприймають 54%, негативно – 42%.

Нинішня російсько-українська війна мала суттєвий вплив на уявлення людей про власне минуле: понад дві третини (68%) вказали, що війна змінила їхнє ставлення до історії України.

 

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.