У мережу виклали унікальний план Вінниці та передмість ХІХ століття

У Вінниці музейники опублікували віднайдений в архівах унікальний старовинний план міста та околиць середини ХІХ століття

Про це у Фейсбуці повідомив Музей Вінниці, передає Укрінформ.

"Презентуємо до вашої уваги один з найунікальніших документів у нашому електронному архіві. Це план Вінниці та околиць 1840-х років. Не буде перебільшенням сказати, що це найбільш деталізована мапа Вінниці ХІХ століття з тих, які нам доступні", - йдеться у повідомленні.

Зазначається, що цей документ був створений через понад пів століття після початку російського панування на подільських теренах. Враховуючи деталізацію та супровідні підписи, можна стверджувати, що мапу розробляли військові топографи Генерального штабу російської армії. Протягом 1841-1847 років вони створили детальну мапу Подільської губернії. Опублікований фрагмент з Вінницею та околицями є її частиною.

На план тогочасної Вінниці нанесено 471 будинок. Поруч з містом позначені вінницькі передмістя: Садки, Старе місто, "передмістя за-мостом" (частина сучасного Замостя), а також Дубовецька Слобода. Остання назва інтерпретована росіянами, адже вважається, що це поселення було засноване родиною Дубицьких і називалося Слободою Дубицьких.

Також на плані можна побачити і довколишні села, які нині стали частиною Вінниці, тогочасні мости та переправи, ліси, поля та хутірські поселення.

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.