У Вінниці оцифрують та дослідять документи Вінницького магістрату

Музей Вінниці, Державний архів Вінницької області та Центральний державний історичний архів України домовилися про реалізацію спільного проєкту з оцифрування та дослідження документів Вінницького магістрату другої половини XVIII та першої чверті ХІХ століття

Про це повідомили на сторінці у Facebook Музею Вінниці.

9 березня під час зустрічі з директором Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК) Ярославом Файзуліним, була укладена домовленість про тристоронню співпрацю – Музею Вінниці, Державного архіву Вінницької області та ЦДІАК – з метою оцифрування масиву документів, що стосуються Вінницького магістрату.

Йдеться про 95 справ. Перша частина містить документи, які є результатом діяльності магістрату у 1764-1799 роках: актові книги, рішення у справах міста і вінницьких міщан, присяги, декрети тощо.

Друга частина присвячена життю міста після загарбання краю Російською імперією: справи про відкриття Брацлавського намісництва, про вибори членів Вінницького городового магістрату, про відкриття Вінницької міської поліції, про хабарництво чиновників Брацлавського намісницького правління та багато іншого.

Першочергове завдання – оцифрування усіх вищезгаданих документів. Після цього їх можна буде досліджувати і заповнювати прогалини в історії Вінниці.

 

Петлюра без бронзи, але у кольорах

Рік 1917-й ще не був роком Симона Петлюри. Незаперечним лідером українського національного руху він став року 1919.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".