У Вінниці оцифрують та дослідять документи Вінницького магістрату

Музей Вінниці, Державний архів Вінницької області та Центральний державний історичний архів України домовилися про реалізацію спільного проєкту з оцифрування та дослідження документів Вінницького магістрату другої половини XVIII та першої чверті ХІХ століття

Про це повідомили на сторінці у Facebook Музею Вінниці.

9 березня під час зустрічі з директором Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК) Ярославом Файзуліним, була укладена домовленість про тристоронню співпрацю – Музею Вінниці, Державного архіву Вінницької області та ЦДІАК – з метою оцифрування масиву документів, що стосуються Вінницького магістрату.

Йдеться про 95 справ. Перша частина містить документи, які є результатом діяльності магістрату у 1764-1799 роках: актові книги, рішення у справах міста і вінницьких міщан, присяги, декрети тощо.

Друга частина присвячена життю міста після загарбання краю Російською імперією: справи про відкриття Брацлавського намісництва, про вибори членів Вінницького городового магістрату, про відкриття Вінницької міської поліції, про хабарництво чиновників Брацлавського намісницького правління та багато іншого.

Першочергове завдання – оцифрування усіх вищезгаданих документів. Після цього їх можна буде досліджувати і заповнювати прогалини в історії Вінниці.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.