Культурні цінності з «Межигір’я» та «Сухолуччя» передадуть музеям, які пограбували росіяни

Книги, картини, ікони та інші культурні цінності з резиденції «Межигір’я» та мисливського будинку «Сухолуччя» передадуть у музеї, що постраждали від російської агресії

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики, передає Укрінформ.

"Вилучені культурні цінності мають належати усім українцям. Збереження цих предметів для суспільства, їх вивчення й публічне представлення – абсолютний пріоритет нашої національної музейної політики. Ми плануємо передати предмети профільним музеям, зокрема тим, які зазнали руйнувань унаслідок російської агресії, та тим, які пограбували росіяни", – сказав очільник МКІП Олександр Ткаченко.

Повідомляється, що наразі стягнуті активи зберігаються в Національному художньому музеї України. Далі МКІП ухвалить рішення про передачу цінностей для постійного зберігання до конкретних закладів.

Так, вилучено картини, зокрема, "Вид Феодосії в місячну ніч" І. К. Айвазовського, "Вид на долину Аніо біля Тіволі" К. Моргенштерна. Також наявні книги, включно з Апостолом, виданим Іваном Федоровим в 1574 році, ікони ХІХ ст. "Богоматір Скоропослушниця", "Воскресіння Христове зі святами", "Богородиця Казанська", вази, дерев'яні скульптури, годинник підлоговий у стилі Людовіка ХV, виготовлений в 1765 році у Франції.

Також до власності держави перейшла монета із зображенням Хреста Єфросинії Полоцької та вставками зі штучного каміння, пам'ятна медаль "Образ Казанської Богоматері", набір пам'ятних медалей "В пам'ять 200-річчя перемоги у війні 1812 року", мощовик з мощами Святого Віктора, 61 лист "Спеціальної карти Європейської Росії" автора І.А. Стрельбицького, виконані в 1921 році в росії, горщик періоду Трипільської культури.

 

Теми

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.