АНОНС: У Національному музеї історії України в Другій світовій війні відбудеться презентація виставки "24.02"

Виставка відбудеться 24 лютого о 10:00 у просторі Нижньої Московської брами ХVІІІ ст. Печерської фортеці

Про це йдеться на сайті Національного музею історії України в Другій світовій війні.

"365 днів, як одна надскладна доба… Виставкою "24.02" ми прагнули окреслити найзнаковіші події та найпотужніші сенси, які впродовж року не давали впасти в розпач і втратити сподівання. Дві частини експозиції відображають дві фундаментальні складові українського опору російській агресії, що стали рушіями нашої боротьби й запорукою майбутньої Перемоги: українських військових та український народ", - йдеться в анонсі.

Перший розділ виставки розповідає про тих, хто згідно з присягою від першого дня віддано захищав свою землю. Про Президента України Володимира Зеленського; спецназівців "Омеги" Романа Собківа, Віктора Головка та Вадима Зеленюка, які ціною власного життя зупинили російський десант під м. Київ; льотчиків Степана Чобану, Олександра Оксанченка та Михайла Матюшенка, чиї подвиги, з-поміж інших, сформували збірний образ "Привида Києва".

Також захисників о. Зміїний Романа Грибова та Василя Вирозуба, які перед обличчям ворога, з його перевагою в кількості живої сили та озброєння, залишилися вірні присязі; Героїв України Олексія Сенюка та Дмитра Чавалаха, чиї історії вражають екстремальністю сюжетних ліній. Експонати виставки – документи, особисті речі – допоможуть зрозуміти обставини, в яких жили й боролися герої, відчути їхній внутрішній світ.

Другий розділ присвячений цивільним, які, згуртувавшись, сформували для армії надійний тил: добровольцям Іванові Патриляку та Олегові Філіпову, які з перших днів повномасштабного вторгнення долучились до лав ТрО; Юрієві Чабаху, Юлії Паєвській ("Тайрі") та Олександрові Щиголю, які під шаленими обстрілами евакуювали людей з охоплених полум'ям війни регіонів; жінкам, що стали уособленням незламності українського народу: Любові Погонюк та Олені Луговій, які, переживши жахіття Другої світової, ГУЛАГу та Голокосту, не злякались повторного історичного виклику й усіляко підтримують ЗСУ та бойовий дух співгромадян.

Не оминули увагою і рух Опору на окупованих територіях, адже лише в єдності всіх складових нашого громадянського суспільства – наш успіх у цій столітній боротьбі з агресором.

У презентації виставки візьмуть участь організатори та учасники проєкту, чиї матеріали представлені на виставці. Експозицію розміщено у просторі Нижньої Московської брами ХVІІІ ст. Печерської фортеці.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.