Полонському історичному музею археологи передали майже 200 артефактів

Історичному музею в Полонному на Хмельниччині передали 186 артефактів, які виявили під час археологічних розкопок у 2021 році

Про це кореспондентові Укрінформу розповів керівник Кам'янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства "Науково-дослідний центр "Охоронна археологічна служба" Інституту археології НАН України Павло Нечитайло.

"Ми передали музею колекцію виробів із чорного та кольорового металу, яка опрацьована завідувачем відділу археології та реставрації Рівненського краєзнавчого музею Олексієм Войтюком. Там зібрані переважно мідні монети кінця XVII і середини XVIIІ ст., які традиційні для цього періоду, зокрема, польські боратинки, мідні соліди, а також кілька монет російського карбування першої половини XVIIІ ст.", - відзначив археолог.

Серед виробів з кольорового металу вирізняється колекція типових для давньоруського часу і XVIIІ ст. ґудзиків. Музею також передали речі індивідуального вжитку мешканців Полонської фортеці, а саме: перстні та печатки ІІ половини XVII – першої половини XVIIІ ст., амулет у вигляді ножа, що датується ХІІ ст.

Окрім того, в колекції артефактів є наконечники стріл, фрагменти залізних інструментів, зброї, поясні пряжки, підкови для взуття.

У 2021 році в місті Полонне археологи провели масштабне дослідження фортеці, що датується другою половиною XVII-XVIII ст. Тоді Кам'янець-Подільська архітектурно-археологічна експедиція знайшла артефакти, які свідчать про те, що Полонне є найстарішим містом Хмельниччини. Серед знахідок – унікальна свинцева грамота ХІІ століття.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.