На Полтавщині демонтують пам’ятник Горькому

У селі Загребелля Чорнухинської селищної ради депутати проголосували за демонтаж пам’ятника російському письменнику Максиму Горькому

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомив регіональний представник Інституту національної пам'яті України Олег Пустовгар.

Пам'ятник російському поетові Максимові Горькому знаходиться у селі Загребелля Лубенського району. Його демонтаж ініціювали УІНП та громадська організація "Декомунізація. Україна". За таке рішення проголосували депутати Чорнухинської селищної ради, тому згодом комунальники мають демонтувати погруддя російському діячеві. Пам'ятник зберігатимуть за відповідними умовами, а на звільненій території виконають благоустрій.

"Цей російський письменник — ворог української незалежної державності. Горькому належить гасло: "Если враг не сдаётся, – его уничтожают". Його широко використовували в СРСР під час проведення терористичної політики, а зараз воно на озброєнні сучасної путінської імперіалістичної росії. У 1926-1927 роках Горький був одним із співтворців наклепницької кампанії, спрямованої проти видатного борця за незалежність, голови Директорії УНР Симона Петлюри", — зазначив він. 

Максим Горький родом з Нижнього Новгорода. Він був членом російської більшовицької партії та одним із  ідеологів комуністичного режиму. У 1934–1936 роках російський діяч став головою Спілки письменників СРСР. Також Максим Горький не визнавав української мови, називав її "украинским наречием" та схвалював створення сталінських таборів ГУЛАГ.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.