На Полтавщині демонтують пам’ятник Горькому

У селі Загребелля Чорнухинської селищної ради депутати проголосували за демонтаж пам’ятника російському письменнику Максиму Горькому

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомив регіональний представник Інституту національної пам'яті України Олег Пустовгар.

Пам'ятник російському поетові Максимові Горькому знаходиться у селі Загребелля Лубенського району. Його демонтаж ініціювали УІНП та громадська організація "Декомунізація. Україна". За таке рішення проголосували депутати Чорнухинської селищної ради, тому згодом комунальники мають демонтувати погруддя російському діячеві. Пам'ятник зберігатимуть за відповідними умовами, а на звільненій території виконають благоустрій.

"Цей російський письменник — ворог української незалежної державності. Горькому належить гасло: "Если враг не сдаётся, – его уничтожают". Його широко використовували в СРСР під час проведення терористичної політики, а зараз воно на озброєнні сучасної путінської імперіалістичної росії. У 1926-1927 роках Горький був одним із співтворців наклепницької кампанії, спрямованої проти видатного борця за незалежність, голови Директорії УНР Симона Петлюри", — зазначив він. 

Максим Горький родом з Нижнього Новгорода. Він був членом російської більшовицької партії та одним із  ідеологів комуністичного режиму. У 1934–1936 роках російський діяч став головою Спілки письменників СРСР. Також Максим Горький не визнавав української мови, називав її "украинским наречием" та схвалював створення сталінських таборів ГУЛАГ.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.