На Полтавщині демонтують пам’ятник Горькому

У селі Загребелля Чорнухинської селищної ради депутати проголосували за демонтаж пам’ятника російському письменнику Максиму Горькому

Про це на своїй фейсбук-сторінці повідомив регіональний представник Інституту національної пам'яті України Олег Пустовгар.

Пам'ятник російському поетові Максимові Горькому знаходиться у селі Загребелля Лубенського району. Його демонтаж ініціювали УІНП та громадська організація "Декомунізація. Україна". За таке рішення проголосували депутати Чорнухинської селищної ради, тому згодом комунальники мають демонтувати погруддя російському діячеві. Пам'ятник зберігатимуть за відповідними умовами, а на звільненій території виконають благоустрій.

"Цей російський письменник — ворог української незалежної державності. Горькому належить гасло: "Если враг не сдаётся, – его уничтожают". Його широко використовували в СРСР під час проведення терористичної політики, а зараз воно на озброєнні сучасної путінської імперіалістичної росії. У 1926-1927 роках Горький був одним із співтворців наклепницької кампанії, спрямованої проти видатного борця за незалежність, голови Директорії УНР Симона Петлюри", — зазначив він. 

Максим Горький родом з Нижнього Новгорода. Він був членом російської більшовицької партії та одним із  ідеологів комуністичного режиму. У 1934–1936 роках російський діяч став головою Спілки письменників СРСР. Також Максим Горький не визнавав української мови, називав її "украинским наречием" та схвалював створення сталінських таборів ГУЛАГ.

 

Соратник Скоропадського, ідеолог гетьманського руху: до 150-річчя Сергія Шемета

150 років тому, 6 червня 1875 року на Полтавщині народився Сергій Шемет – борець за незалежність України у ХХ столітті; діяч "Просвіти", "Братства Тарасівців", "Лубенської республіки", Української Народної Партії, один із засновників Української Партії хліборобів, співфундатор позапартійної організації "Український союз хліборобів-державників"; журналіст, співредактор журналу "Хліборобська Україна"; особистий секретар гетьмана Павла Скоропадського; брат Володимира і Миколи Шемета.

"Кросворд" для ОУН. Спецоперація кдб

Одним із головних завдань кдб було недопущення єдності в середовищі українських емігрантських організації. Для цього постійно вдавалися до проведення всіляких так званих активних заходів. Метою було розсварити українців, скомпрометувати лідерів і зрештою домогтися знищення однієї або кількох організацій чи хоча б зменшення їхньої активності. Наочним прикладом того, як це розроблялося і діяло на різних етапах, є спецоперація кдб "Кросворд", спрямована проти різних течій ОУН.

Російська православна церква і КДБ: факти

Існує думка, що нинішні проблеми в Російської православної церкви пов'язані винятково ключно з особистістю її патріарха Кирила Гундяєва, і якщо його не стане, то все у Московському патріархаті може змінитися на краще. Однак, чи це дійсно так? Чи справді проблеми цілої системи зосереджені в одній людині? Очевидно, що РПЦ переживає глибоку кризу. Але якими є її суть і причини?

Операція "Ставка". Невідомі документи щодо убивства в Роттердамі

23 травня 1938-го співробітник нквс срср Павло Судоплатов за вказівкою сталіна скоїв у Роттердамі вбивство лідера ОУН Євгена Коновальця. Нові документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України проливають світло на окремі невідомі епізоди тієї операції і дають змогу знайти відповіді на запитання, чи підозрювали провідні діячі ОУН, що Павло Судоплатов і агент "Лебедь" опинилися в їхньому середовищі не випадково, а діяли за завданням нквс.