У США активісти знесли пам’ятник конфедератам. ВІДЕО

У місті Дарем, штат Північна Кароліна, учасники акцій протесту проти расизму повалили пам’ятник військам Конфедерації.

Про це повідомляє "Українська правда" з посиланням на CBS.

Інцидент стався близько 19:00 за місцевим часом. Активісти накинули мотузку на монумент і повалили його на землю. Після цього вони почали бити його ногами. Поліція спостерігала за розвитком подій, але не втручалась.

Пам’ятник, що зображує солдата армії Півдня з написом "Конфедеративні штати Америки", було встановлено в 1924 році.

"Його потрібно було прибрати", — заявила організатор акції Лоан Тран.

"Ці статуї Конфедерації в Даремі, в Північній Кароліні, по всій країні", — додала вона.

У зв’язку з цим губернатор штату Північна Кароліна Рой Купер заявив, що "расизм і смертельне насильство в Шарлотсвіллі неприйнятні, але є кращий спосіб вилучити ці пам'ятники".

Як відомо, 12 серпня в США у студентському містечку Університету Вірджинії відбулися зіткнення учасників мітингу ультраправих із їх противниками.

Марш ультраправих був  організований на знак протесту проти знесення місцевого монумента, присвяченого пам'яті генерала Конфедерації Роберта Лі, одного з військових лідерів південців за часів Громадянської війни в США 1861—1865 років.

Під час масових заходів невідомий на автомобілі в’їхав у натовп активістів, які виступали проти мітингу ультраправих. В результаті одна людина загинула і щонайменше 26 опинилися в лікарні. Пізніше водій автомобіля був заарештований.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.