IN MEMORIAM: На фронті загинув екс-нардеп Олег Барна

На війні загинув народний депутат Верховної ради 8 скликання Олег Барна. 18 квітня екснардепові мало виповнитися 56 років.

Про це повідомили начальник об'єднаного пресцентру Сил оборони Таврійського напрямку полковник Олексій Дмитрашківський у Facebook та нардеп від БПП Ірина Геращенко у Facebook.

"Для Олега світ ділився на чорно-біле, без напівтонів. На свій — чужий, українець —запроданець. Дуже любив батьків, дружину, дітей, брата, друзів. І Україну! Понад усе. Диванні "воюваки" дуже люблять кричати, що депутати не воюють. Олег загинув на Донбасі. Він служив в піхоті. Не в елітних військах, а в найважчих і найважливіших підрозділах", — написала Ірина Геращенко.

Олег Барна народився 18 квітня 1967 року в селі Нагірянка Чортківського району в родині вчителів. За освітою був менеджер системи освіти та юрист. Барна був народним депутатом восьмого скликання від "Блоку Петра Порошенка" (нині "Європейська солідарність").

Брав участь у студентському голодуванні у Києві, відомому як "Революція на граніті". Активний учасник Євромайдану в Чортківському районі на Тернопільщині та у Києві. Отримав поранення в голову та вибите праве плече під час протистоянь 18 лютого 2014 року в Маріїнському парку.

У липні 2014 року добровольцем пішов у ЗСУ в зону АТО, боєць 128-мої окремої гірськопіхотної бригади, командир мінометного розрахунку. З початком російського вторгнення в Україну 2022 року пішов добровольцем у військкомат, а з 25 лютого був зарахований на посаду командира гранатометного відділення. Був сержантом у 68-й окремій єгерській бригаді ім. Олекси Довбуша.

Відомим Барна став 11 грудня 2015 року, коли спробував винести з трибуни парламенту тодішнього прем'єра Арсенія Яценюка. За цей вчинок нардепа виключили із БПП, але 29 березня 2016 року повернули.

З перших днів російського вторгнення він добровольцем пішов на фронт.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.