В Одесі встановлять меморіальну дошку, присвячену Імаму Алімсултанову

В Одесі проголосували за встановлення меморіальної дошки на честь чеченського співака Імама Алімсултанова

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомила журналістка Зоя Казанжи.

За рішення встановити пам'ятну дошку Імаму Алімсултанову 16 безезня одноголосно проголосували члени історико-топонімічної комісії Одеської міської ради. Щоправда, у 2021 році у встановлені дошки було відмовлено.

Імам Алімсултанов - чеченський співак, автор і виконавець пісень-балад. Народився в Киргизстані. Потім батьки повернулись на батьківщину і Імам в Грозному закінчив школу. В Ростові – політехнічний інститут.

"Але його стихією стала музика. Він вивчав іллі — традиційний жанр чеченського фольклору. І пісні виконував не під пондуру, національний інструмент, а під гітару. І був би він музикантом і співаком. Але у Ічкерії почалась війна. За незалежність цієї маленької, але дуже міцної країни. Звісно, що Імам почав писати свої пісні, виконувати інші, які писали чеченські поети, виступати перед бійцями, їздити за кордон, щоб збирати кошти. Світ тоді Чечні не допомагав", - пише Зоя Казанжи.

За дорученням Джохара Дудаєва також супроводжував поранених бійців чеченського опору на лікування у Стамбул. І там проводив концерти, збираючи гроші для допомоги своїй країні.

Хлопці із УНСО воювали в Чечні. Один політик, хто підтримав Ічкерію, був тодішній мер Одеси Едуард Гурвіц. І саме Одеса стала прихистком для великої кількості чеченців, чиї будинки були зруйновані російськими бомбами і снарядами.

"Коли Гурвіц полетів забирати кіровоградських будівельників, які опинились в заручниках в Ічкерії і лише Гурвіцу погоджувались віддати українців, саме Імам Алімсултанов допомагав йому на місці. І тоді отримав запрошення від мера Одеси виступити з концертами на підтримку своєї Батьківщини. В 1996 році я і познайомилась з Імамом – з яскравим, талановитим, чутливим і сміливим. Були концерти в Одесі. Звідси Імам вилітав на Стамбул", - пригадує Зоя Казанжи.

10 листопада 1996 року в квартиру, де зупинився Алімсултанов ввійшли троє в міліцейській формі. І розстріляли Імама і двох членів його команди – музикантів.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".