У Держдумі підписали меморандум про завершення Громадянської війни в Росії

У Держдумі РФ підписали меморандум про завершення Громадянської війни 1917-1922 років між білими та червоними. Його уклали представники політичних течій, що протистояли під час війни

Про це повідомляє низка російських видань, зокрема Daily Storm.

Підписання меморандуму стало підсумком конференції "Нестерпна російськість буття" за участю депутатів, філософів та публіцистів.

"Головним посилом заходу стала можливість донести до суспільства ідею Абсолюта через найкращі уми покоління, готовність об'єднатися навколо спільної мети – завершити ідеологічну громадянську війну, щоби разом побудувати велике майбутнє країни", – йдеться у прес-релізі конференції.

Депутат Держдуми Дмитро Кузнєцов розповів, що, крім нього меморандум підписали: Роман Антоновський від монархістів, Олексій Чадаєв від право-лівих ЛКПН, Герман Садулаєв від більшовиків, Владлен Татарський від анархістів-махновців, Андрій Коробов-Латинців від есерів, Анастасія Удальцов, Станіслав Наумов від ЛДПР та Микола Новічков від справедливоросів.

"Напевно, це треба було зробити Молотову із Денікіним у листопаді 1941-го. Тоді, як і зараз, під загрозою було існування російської цивілізації. Але не довелося. Тому світ укладають сучасні філософи", - написав Кузнєцов у своєму Telegram-каналі.

Громадянська війна на теренах колишньої Російської імперії, що розпочалась із падінням Тимчасового Уряду та захопленням більшовиками Петрограду.

Громадянська війна стала результатом революційної кризи, що розгорнулась у російській імперії на початку XX століття, почалася з революції 1905—1907 років, посилилася в ході Першої світової війни та призвела до падіння монархії, господарської розрухи, глибокого соціального, національного, політичного й ідейного розколу російського суспільства. Апогеєм цього розколу і стала запекла війна в масштабах усієї країни між збройними силами червоної армії, білого руху та національних рухів за незалежність за участю Центральних держав і Антанти.

За офіційною радянською версією, Громадянська війна завершилася перемогою більшовиків та створенням Радянського Союзу в 1922 році. Але як соціальний конфлікт загально-національного та міжнаціонального масштабу, в якому політична партія, що захопила владу, придушувала інші соціальні класи й верстви населення та національно-визвольні рухи силою і зброєю, конфлікт продовжувався у різних прихованих формах, за різним оцінками, до другої половини XX-го ст.

 

Опіум, вбивства, валютні спекуляції: китайські таємні організації в радянській Україні

Для більшості маловідомим залишається факт, що у першій половині XX cтоліття в Україні існувала доволі помітна китайська діаспора. Китайці оселилися в багатьох містах та навіть селах переважно на півдні та сході країни, а райони, де вони колись компактно проживали, до сих пір в народі називаються "шанхаями". Там, де виникали китайські діаспори, неодмінно з'являлися і злочинні угруповання та таємні містичні братства, більш відомі в масовій культурі як тріади.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".