Мінкульт: Демонтувати це непорозуміння!

Судова справа щодо каплички біля Десятинної церкви може затягнутися.

Про це йдеться на сайті Міністерства культури та інформаційної політики України.

Судова справа щодо Каплички біля Десятинної церкви затягується через самовідвід суддів, але позиція МКІП залишається незмінною – храм-МАФ має бути демонтовано.

На 16 травня призначено судове засідання щодо розгляду апеляційної скарги релігійної громади УПЦ, яке не погодилось з рішенням суду першої інстанції. Наразі відомо, що засідання може не відбутися, оскільки вже два судді заявили про самовідвід. 

Тобто справа про звільнення території Національного музею історії України від "храму-кіоску" УПЦ затягується, але позиція МКІП залишається незмінною – храм-МАФ біля Десятинної церкви має бути демонтовано. Будівля знаходиться в буферній зоні пам'яток ЮНЕСКО, де заборонене нове будівництво, а також порушує ансамбль історичного археологічного комплексу "Десятинна церква".

Нагадаємо, раніше Господарський суд м. Києва задовольнив позов Національного музею історії України та вирішив:

  • усунути Національному музею історії України перешкоди у користуванні земельною ділянкою;

  • скасувати запис про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а саме: нежитлову будівлю (літ. "Р"), каплицю.

МКІП сподівається, що розгляд справи таки відбудеться 16 травня.

 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.