АНОНС: Тематична зустріч до Дня героїв

Подія відбудеться 22 травня о 17:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану.

Про це інформує Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану. 

На заході гості обговорять феномен та природу героїзму в контексті сучасної російсько-української війни, значення історичної традиції вшанування пам'яті борців за незалежність та державну політику вшанування героїв.

Запрошені спікери:

Ігор Гордійчук, генерал-майор, начальник Київський військовий ліцей імені Івана Богуна;

Іван Патриляк, доктор історичних наук, капітан, заступник начальника відділу історії тактики частин, видів, родів військ (сил) Збройних Сил України Центр досліджень воєнної історії ЗСУ;

Антон Дробович, Голова Український інститут національної пам'яті, солдат Збройних Сил України;

Юрій Сиротюк, директор аналітичного центру Українські студії стратегічних досліджень, молодший сержант гранатометник 5-ої окремої штурмової бригади Збройних Сил України;

Андрій Ковальов, пресофіцер 112 Бригада територіальної оборони міста Києва Збройних Сил України;

Катерина Приймак, співзасновниця Жіночий Ветеранський Рух, госпітальєрка.

Модераторка:  Тетяна Ковтунович, завідувач сектору обліку та збереження усних джерел Українського інституту національної пам'яті.

Вхід за попередньою реєстрацією.

 

Заборонений Улас Самчук

Під час президенства Віктора Януковича твори Уласа Самчука виключили з обов'язкової шкільної програми, а у 2021-му за позовом Андрія Портнова Окружний адміністративний суд Києва заборонив проводити офіційні пам'ятні заходи на честь письменника. Витоки таких дій антиукраїнських сил криються ще в рішеннях кдб срср і минулих вказівках із москви. Тоді здійснювалася спецоперація з перешкоджання висуненню письменника на Нобелівську премію.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.