Петиція про заборону імпорту книг з Росії набрала 25 тисяч підписів

Петиція до Президента України Володимира Зеленського із закликом підписати закон про заборону російського книжкового імпорту набрала необхідні 25 тисяч підписів.

Про це повідомив у Фейсбуці народний депутат Володимир В'ятрович.

Птицію публічно підтримали українські інтелектуали, письменники, громадські й культурні діячі культури - Оксана Забужко, Вахтанг Кіпіані, Іван Малкович, Андрій Курков, Мар'яна Савка, Тамара Горіха Зерня, Ірма Вітовська, Ігор Козловський, Антон Мартинов, Валерій Пекар, Ганна Гопко та інші.

Також заклики підписати петицію поширили найбільші українські видавництва - "Фоліо", "Ранок", "Віват", "А-ба-ба-га-ла-ма-га", мережі книгарень "Є", "КнигоЛенд", численні громадські організації.

Як зазначив В'ятрович, закон 2309-ІХ розроблений спільно представниками громадянського суспільства, видавничої спільноти та влади і ухвалений у червні 2022 року 306 голосами депутатів парламенту, проте досі не підписаний президентом.

Закон забороняє імпорт і розповсюдження видавничої продукції з Росії та Білорусі, передбачає видання книг в Україні мовою оригіналу або в перекладі на українську мову, мови країн Європейського Союзу чи корінних народів України, перекриває можливості ввезення видань антиукраїнського змісту.

"В умовах війни Ви як глава держави й Верховний Головнокомандувач зайняті перш за все питаннями збройної відсічі агресору. Але ситуація, коли парламент, книжкова галузь і громадянське суспільство одностайні у підтримці Закону 2309-ІХ, і лише відсутність Вашого підпису дозволяє Росії і далі руйнувати наш книжковий ринок, є незрозумілою і неприйнятною", - ідеться в петиції.

Також депутат нагадав, що "частина третя статті 94 Конституції України визначає: якщо Президент протягом 15 днів не підписав закон чи не повернув його до парламенту з зауваженнями, "закон вважається схваленим Президентом України і має бути підписаний та офіційно оприлюднений".

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.