Український інститут книги назвав найпопулярніші книжки з історії

За підсумками Національного тижня читання Український інститут книги представив перелік книжок, найпопулярніших серед читачів українських бібліотек.

До переліку увійшли книжки, видані українськими видавцями українською мовою, написані українськими авторами або перекладні (за винятком російських). 

В основу відбору лягла інформація від понад 60 державних, національних та обласних публічних бібліотек України (загальна кількість підпорядкованих обласним бібліотекам книгозбірень сягає 10 тисяч) про найпопулярніші книги серед їхніх читачів. Відбір здійснювався за 14 жанровими групами: сім у категорії художньої літератури і сім у категорії нон-фікшн.

 

Найбільшим попитом серед читачів українських бібліотек у категорії "Популярна історія — репортаж — соціально-політичні видання" користувались: 

  1. Сергій Плохій "Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності" (Клуб Сімейного Дозвілля),
  2. Вахтанг Кіпіані "Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву КДБ УРСР" (Віват),
  3. Брати Капранови "Мальована історія Незалежності України" (Зелений пес).

У категорії "Історичний роман — історична новела (оповідання)": 

  1. Василь Шкляр "Чорний ворон. Залишенець" (Клуб Сімейного Дозвілля),
  2. Василь Шкляр "Характерник" (Клуб Сімейного Дозвілля),
  3. Володимир Лис "Століття Якова" (Клуб Сімейного Дозвілля).

У категорії "Мемуари — біографії — автобіографії": 

  1. Боріс Джонсон "Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію" (Віват),
  2. Генрі Форд "Моє життя і робота" (Наш формат),
  3. Вахтанг Кіпіані "Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР" (Віват).

    Український інститут книги — державна установа при Міністерстві культури та інформаційної політики України, покликана формувати державну політику у книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном. 

    Національний тиждень читання — щорічна акція Українського інституту книги, заснована у 2021 році з метою привернути увагу до українських книжок, наявних у бібліотечних фондах України, популяризувати читання як життєву практику серед українців та сприяти розвитку літератури українською мовою.



Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.