Український інститут книги назвав найпопулярніші книжки з історії

За підсумками Національного тижня читання Український інститут книги представив перелік книжок, найпопулярніших серед читачів українських бібліотек.

До переліку увійшли книжки, видані українськими видавцями українською мовою, написані українськими авторами або перекладні (за винятком російських). 

В основу відбору лягла інформація від понад 60 державних, національних та обласних публічних бібліотек України (загальна кількість підпорядкованих обласним бібліотекам книгозбірень сягає 10 тисяч) про найпопулярніші книги серед їхніх читачів. Відбір здійснювався за 14 жанровими групами: сім у категорії художньої літератури і сім у категорії нон-фікшн.

 

Найбільшим попитом серед читачів українських бібліотек у категорії "Популярна історія — репортаж — соціально-політичні видання" користувались: 

  1. Сергій Плохій "Брама Європи. Історія України від скіфських воєн до незалежності" (Клуб Сімейного Дозвілля),
  2. Вахтанг Кіпіані "Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву КДБ УРСР" (Віват),
  3. Брати Капранови "Мальована історія Незалежності України" (Зелений пес).

У категорії "Історичний роман — історична новела (оповідання)": 

  1. Василь Шкляр "Чорний ворон. Залишенець" (Клуб Сімейного Дозвілля),
  2. Василь Шкляр "Характерник" (Клуб Сімейного Дозвілля),
  3. Володимир Лис "Століття Якова" (Клуб Сімейного Дозвілля).

У категорії "Мемуари — біографії — автобіографії": 

  1. Боріс Джонсон "Фактор Черчилля. Як одна людина змінила історію" (Віват),
  2. Генрі Форд "Моє життя і робота" (Наш формат),
  3. Вахтанг Кіпіані "Справа Василя Стуса. Збірка документів з архіву колишнього КДБ УРСР" (Віват).

    Український інститут книги — державна установа при Міністерстві культури та інформаційної політики України, покликана формувати державну політику у книжковій галузі, провадити промоцію книгочитання в Україні, підтримувати книговидавничу справу, стимулювати перекладацьку діяльність, популяризувати українську літературу за кордоном. 

    Національний тиждень читання — щорічна акція Українського інституту книги, заснована у 2021 році з метою привернути увагу до українських книжок, наявних у бібліотечних фондах України, популяризувати читання як життєву практику серед українців та сприяти розвитку літератури українською мовою.



Полковник Альфред Бізанц. Нотатки з внутрішньої тюрми мдб урср

Доля Альфреда Бізанца схожа з історією австрійського ерцгерцога Вільгельма Франца фон Габсбурга-Лотрінґена, відомого як Василь Вишиваний, який став полковником Легіону УСС і зіграв помітну роль в українському національно-визвольному русі. Той так само починав успішну кар'єру в австро-угорській армії, потім командував різними формуваннями у складі Української галицької армії та Армії УНР, після завершення Другої світової був схоплений працівниками СМЕРШ у Відні, доправлений для провадження слідства до Києва та обвинувачений у співпраці з низкою іноземних розвідок.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.