У жовківську церкву ЮНЕСКО повернули відреставрований іконостас

Церква Святої Трійці в місті Жовква належить до восьми дерев’яних храмів України, які входять до спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомив генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Б. ВозницькогоТарас Возняк.

"Не дивлячись ні на що Львівська національна галерея вперто продовжує повертати українському народу його національну спадщину. Цього дощового дня ми завершили монтувати фантастичний величезний іконостас Церкви Святої Трійці у нашому заповіднику в Жовкві", - написав Тарас Возняк.

У церкві Святої Трійці в місті Жовква, що належить до восьми дерев'яних храмів України, які входять до спадщини ЮНЕСКО, змонтували відреставрований іконостас. Реставрація храму XVIII ст., яка тривала понад чотири роки, практично завершена.

Реставрація храму Святої Трійці розпочалась у 2019 році. Під час ремонту підлоги майстри натрапили на порожню крипту. Роботи планували закінчити за рік, але через брак фінансування їх призупинили. 

П'ятиярусний іконостас, який виконали майстри Жовківської школи іконопису і різьби, зокрема Іван Руткович та Василь Петранович, відновлювали у Національному науково-дослідному реставраційному центрі. Після відновлення 50 ікон експонувалися у львівському музеї Пінзеля.

Дерев'яну церкву Святої Трійці збудували у Жовкві 1720 році на місці згореної попередниці. Вона належить до галицького типу архітектури. На її спорудження частину коштів дав королевич Якуб Собеський. Муровану ризницю добудували у XIX ст. Вікно туди перенесли з розібраної вежі Жовківського замку. Іконостас, що містить близько 50 ікон, виконаний в стилістиці українського бароко. Рами мають різьбу Ігнатія Стобенського, ікони писали майстри школи Рутковича.

У радянські часи церква стояла закрита, зараз у ній моляться вірні УГКЦ. У 2013 році вісім дерев'яних церков з України (серед них жовківська) та вісім з Польщі, що теж є спадщиною українців, внесли до переліку спадщини ЮНЕСКО. Церква є пам'яткою національного значення, входить до історико-архітектурного заповідника, після ліквідації його адміністрації нею опікується Львівська галерея мистецтв.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.