ЮНЕСКО профінансує реставрацію Церкви Всіх Святих, яку збудував Мазепа

З ініціативи МКІП і за підтримки ЮНЕСКО буде відреставровано Всіхсвятську церкву у складі Києво-Печерської лаври. Також буде створено музей Мазепи в Онуфріївській вежі.

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко під час звершення молебню за гетьмана Івана Мазепу, що відбувся у Всіхсвятській церкві Києво-Печерської лаври, пише Укрінформ.

"Завдяки допомозі ЮНЕСКО ми сьогодні оголошуємо про початок створення проєкту реставраційних робіт Всіхсвятської церкви, а також початок робіт зі створення Мазепинського музею. У час війни це важливо, бо ми продовжуємо роботу зі збереження нашої української спадщини та вшановуємо пам'ять великого гетьмана, який також зробив надзвичайно великий внесок у збереження українського надбання", - зазначив очільник МКІП.

За словами заступника генерального директора з наукової роботи НЗ "Києво-Печерська лавра" Костянтина Крайнього, реставрацією передбачено внутрішні та зовнішні роботи. Зокрема, мають відновити фундамент, який потерпає від перезволоження, а також перекриття, яке пропускає вологу, через що відшаровується фарба всередині церкви, особливо в зимовий період. Також Крайній зазначив, що мають реставрувати й унікальний стінопис кінця 17 ст., і зразки храмового живопису початку 20 ст.

Ткаченко поінформував, що зараз відбувається 3D-сканування споруди, надалі буде створено проєкт, і після цього розпочнуться роботи. До реставрації долучатимуться українські та французькі спеціалісти. За словами міністра, фінансування проєкту відбудеться з боку ЮНЕСКО.

Також у межах заходу очільник МКІП зазначив, що в Онуфріївській вежі, збудованій коштом Мазепи, буде організований музей на честь гетьмана. Зокрема, він міститиме унікальні артефакти, передані сім'єю діяча і самим Мазепою церкві - Євангеліє 1636 та 1707 років, гравюра Івана Мигура "Тріумф гетьмана Івана Мазепи", надрукована у друкарні Лаври у 1705 році, гаптована нашивка 17 ст., книгу "Псалтир із тлумаченням" 1697 року. Усі ці експонати були представлені в неділю в Церкві Всіх Всятих.

 

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.