Спецпроект

Хорватія визнала Голодомор геноцидом українського народу

28 червня парламент Хорватії схвалив декларацію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу.

 Про це повідомив у твітері президент Володимир Зеленський.

"Парламент Республіки Хорватія ухвалив декларацію про визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Вдячний Хорватії за це історичне голосування. Світ ніколи не змириться зі злочинами Кремля – ні минулими, ні сучасними", – наголосив Зеленський.

15 червня уряд Хорватії підтримав ініціативу парламенту країни щодо визнання Голодомору геноцидом українського народу, йшлося в заяві прем'єр-міністра Хорватії Андрія Пленкова.

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба також вже подякував парламенту Хорватії за "історичне рішення" та вшанування пам'яті жертв Голодомору.

"До листопада 2022 року 15 країн визнали Голодомор геноцидом українського народу. Відтоді приєдналося ще 12. Я дякую їм за те, що почули наші прохання, і запрошую інших приєднатися. Визнання вшановує жертв і застерігає майбутні покоління запобігати геноциду", – написав Кулеба у твітері.

Нагадаємо,  у травні цього року таке рішення прийняли Франція, Великобританія та Словенія. В червні Голодомор 1932-33 років геноцидом українського народу визнала Словаччина

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.