АНОНС: У «Софії Київській» презентують книжки про Софійський собор і Володимира Великого

У Києві в заповіднику "Софія Київська" 29 червня презентуватимуть книжки про тисячолітній Софійський собор і князя часів Київської Русі Володимира Великого.

Про це повідомили у Національному заповіднику "Софія Київська"

Презентація двох наукових книжок д.і.н., проф. Надії Нікітенко "Софія Київська Володимира Великого" і "Свята Софія Київська 1011 – 1018" відбудеться 29 червня о 16.00 в Софійському соборі Національного заповідника "Софія Київська" (Київ, вул. Володимирська, 24).

"У центрі обох досліджень – грандіозний цілісний комплекс архітектури, мозаїк, фресок та написів-графіті Софії Київської. На сучасному рівні проаналізовано всі наявні джерела та науковий доробок кількох поколінь дослідників собору, запропоновано нову методику його вивчення, висвітлено вагомі результати власних досліджень",  - йдеться у повідомленні.

Крім того, великою кількістю фактів доведено авторський висновок про заснування собору Володимиром Великим у 1011 р. та завершення його Ярославом Мудрим у 1018 р. Це на ціле людське покоління давніше, ніж стверджується радянськими і сучасними російськими істориками. Такий підхід руйнує їх сумнозвісний постулат про Русь як "єдину колиску трьох братніх народів" і стверджує 1000-ліття Русі-України як держави. Собор є прямим свідком того, що державність і культура зародилися в Києві й звідси поширилися теренами Східної Європи як цивілізаційні чинники.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.