Володимир Зеленський підписав закон про заборону видавничої продукції з Росії і Білорусі

Президент України Володимир Зеленський підписав закон 2309-ІХ про заборону видавничої продукції з Росії і Білорусі.

Про це повідомила пресслужба президента. 

"Підписав Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України". Вважаю Закон правильним", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що текст Закону був надісланий інституціям ЄС для додаткової оцінки того, чи можуть окремі норми Закону вплинути на виконання зобов'язань у частині захисту прав меншин, зокрема мовних, у контексті рекомендації Висновку Європейської комісії щодо заявки України на членство в ЄС.

Зокрема, документ забороняє імпорт і розповсюдження видавничої продукції з Росії та Білорусі, передбачає видання книг в Україні мовою оригіналу або в перекладі на українську мову, мови ЄС чи корінних народів України, перекриває можливості ввезення видань антиукраїнського змісту.

Нагадаємо, раніше президент заявив, що ухвалення даного закону може ускладнити переговори про вступ до ЄС. 

Депутати Верховної Ради підтримали закон 2309-ІХ ще в червні 2022 року, але оскільки президент так і не підписав його, у соціальних мережах письменники, видавці та інші користувачі влаштували флешмоб з хештегом #ЧасПідписатиКнижковийЗакон.

Серед учасників флешмобу Оксана Забужко, Валерій Пекар, Володимир В'ятрович, Тамара Горіха Зерня, Ганна Гопко, Ігор Козловський, видавці Антон Мартинов, Олександр Красовицький, Віктор Круглов, Юлія Орлова.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.