У Львові показали врятовані ікони з Бахмута

Побачити ікони можна в гарнізонному храмі Петра і Павла.

Як повідомляє кореспондент "Еспресо.Захід", у вступному слові отець-настоятель Гарнізонного храму апостолів Петра і Павла Тарас Михальчук, зазначив, що врятування ікон – це також перемога, адже показує, що "українці є високодуховною нацією, яка вірить в Бога".

Військовослужбовці Тарас Тимчишин і Андрій Очкус знайшли чотири ікони у бахмутській багатоповерхівці напередодні Великодня.

"Територія на якій ми були, вона була легкодоступною для ворога. Після наказу знайти спостережний пункт, ми вирушили у багатоповерхівку, щоб знайти там правильне місце. Зайшли і подивилися, чи немає ворога. Виходячи з квартири, ми помітили частину рамки. Почали діставати і побачили ікону, потім виявили ще три. Все це було напередодні Великодня. Для нас це було як диво. У подальшому ці ікони служили нам щитом, який закривав від обстрілів. Я вважаю, що це було дійсно диво. Цей будинок згорів, а ікони ми змогли врятувати, жертвуючи собою під час обстрілів, щоб винести їх. А тепер всі охочі можуть на них подивитися", – сказав Тарас Демчишин.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.