АНОНС: дискусія навколо книги Маріуша Зайончковського «Вєрховина 1945»

Дискусія відбудеться 12 червня на платформі ZOOM.

Про це інформує Інститут політичних досліджень Польської академії наук.

Лабораторія Річарда Пайпса запрошує на зустріч під назвою "Факти, міфи, сучасні історичні дискурси та інтерпретаційні суперечки щодо вчинення злочину та Національних збройних сил. Дискусія навколо книги доктора Маріуша Зайончковського "Верховина 1945".

Коли: 12 червня об 12:00.

Де: на платформі ZOOM.

Зареєструватися на подію можна за посиланням.

6 червня 1945 року, угрупування Народових Сил Збройних (NSZ) під командуванням Мєчислава Паздерського винищило 194 українці у селі Верховина Люблінського воєводства Красноставського повіту ґміни Сенниця-Ружана. Вони увійшли до села в одязі Війська Польського, що не викликало занепокоєння населення. Розвідавши місцевість, вийшли з села і повернулися, замордувавши 45 дорослих чоловіків і 149 жінок та дітей різного віку. Для вбивства була використана вогнепальна зброя, сокири, лопати, мотики.

У Польщі, бойовики організації NSZ на державному рівні вважаються борцями за незалежність, а всі військові злочини, вчинені ними – як "відплатні" та "захисні" акції.

В 1992 році президент Польщі посмертно нагородив Мечислава Паздерського Хрестом національного військового чину і Партизанським хрестом. 

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.