Стефанчук в Сеймі: Написати історію, не вириваючи з неї жодної сторінки

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук виступив перед Сеймом Польщі, подякував Польщі та полякам, а також згадав про Волинську трагедію.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук перебуває із офіційним візитом у Польщі. 25 травня, відбувся виступ спікера українського парламенту перед Сеймом Польщі, в якому пролунали слова подяки для Польщі та поляків, а також було згадано про Волинську трагедію. 

Свою промову перед Сеймом Польщі Голова Верховної Ради України виголосив польською та українською мовами, що викликало захоплення у присутніх та овації.

"З перших моментів російського вторгнення польський народ, польська держава твердо стали пліч-о-пліч з Україною, сміливо і голосно заявили на весь світ – немає згоди на домінування сили над правом, немає згоди на порушення принципів, за якими ми всі живемо", - з промови Голови Верховної Ради України перед Сеймом Польщі.

Також у своїй промові Голова Верховної Ради України згадав про важку дату в історії - роковини Волинської трагедії. 

"Наближаються роковини страшних подій на Волині. Ми розуміємо ваш біль після втрати близьких… Усім нащадкам загиблих висловлюю співчуття і вдячність за те, що вони зберігають світлу пам'ять про своїх предків. Пам'ять, яка не закликає до помсти і ненависті, а служить застереженням, що подібне ніколи не повториться між нашими народами", - зазначив Руслан Стефанчук.

Насамкінець Голова Верховної Ради України подякував полякам за підтримку та наголосив на історичному шансі налагодження українсько-польських стосунків.

"Я хочу, щоб ми усвідомили, що можливо вперше, історія дарує нам – нашим президентам, парламентам і урядам – унікальний шанс і відповідальність стати творцями нового майбутнього добрих сусідок України і Польщі. Я хочу, щоб ми разом написали нашу нову історію – не переписуючи її і не вириваючи з неї жодної із уже написаних і пережитих сторінок", - сказав Руслан Стефанчук.

 

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.

Це змінило хід битви за Київ: як два українські герої стримали російський прорив

Двоє саперів з Поділля підірвали Гостомельський міст, і ворог не зміг увірватися до столиці.