Стефанчук в Сеймі: Написати історію, не вириваючи з неї жодної сторінки

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук виступив перед Сеймом Польщі, подякував Польщі та полякам, а також згадав про Волинську трагедію.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук перебуває із офіційним візитом у Польщі. 25 травня, відбувся виступ спікера українського парламенту перед Сеймом Польщі, в якому пролунали слова подяки для Польщі та поляків, а також було згадано про Волинську трагедію. 

Свою промову перед Сеймом Польщі Голова Верховної Ради України виголосив польською та українською мовами, що викликало захоплення у присутніх та овації.

"З перших моментів російського вторгнення польський народ, польська держава твердо стали пліч-о-пліч з Україною, сміливо і голосно заявили на весь світ – немає згоди на домінування сили над правом, немає згоди на порушення принципів, за якими ми всі живемо", - з промови Голови Верховної Ради України перед Сеймом Польщі.

Також у своїй промові Голова Верховної Ради України згадав про важку дату в історії - роковини Волинської трагедії. 

"Наближаються роковини страшних подій на Волині. Ми розуміємо ваш біль після втрати близьких… Усім нащадкам загиблих висловлюю співчуття і вдячність за те, що вони зберігають світлу пам'ять про своїх предків. Пам'ять, яка не закликає до помсти і ненависті, а служить застереженням, що подібне ніколи не повториться між нашими народами", - зазначив Руслан Стефанчук.

Насамкінець Голова Верховної Ради України подякував полякам за підтримку та наголосив на історичному шансі налагодження українсько-польських стосунків.

"Я хочу, щоб ми усвідомили, що можливо вперше, історія дарує нам – нашим президентам, парламентам і урядам – унікальний шанс і відповідальність стати творцями нового майбутнього добрих сусідок України і Польщі. Я хочу, щоб ми разом написали нашу нову історію – не переписуючи її і не вириваючи з неї жодної із уже написаних і пережитих сторінок", - сказав Руслан Стефанчук.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.