Стефанчук в Сеймі: Написати історію, не вириваючи з неї жодної сторінки

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук виступив перед Сеймом Польщі, подякував Польщі та полякам, а також згадав про Волинську трагедію.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук перебуває із офіційним візитом у Польщі. 25 травня, відбувся виступ спікера українського парламенту перед Сеймом Польщі, в якому пролунали слова подяки для Польщі та поляків, а також було згадано про Волинську трагедію. 

Свою промову перед Сеймом Польщі Голова Верховної Ради України виголосив польською та українською мовами, що викликало захоплення у присутніх та овації.

"З перших моментів російського вторгнення польський народ, польська держава твердо стали пліч-о-пліч з Україною, сміливо і голосно заявили на весь світ – немає згоди на домінування сили над правом, немає згоди на порушення принципів, за якими ми всі живемо", - з промови Голови Верховної Ради України перед Сеймом Польщі.

Також у своїй промові Голова Верховної Ради України згадав про важку дату в історії - роковини Волинської трагедії. 

"Наближаються роковини страшних подій на Волині. Ми розуміємо ваш біль після втрати близьких… Усім нащадкам загиблих висловлюю співчуття і вдячність за те, що вони зберігають світлу пам'ять про своїх предків. Пам'ять, яка не закликає до помсти і ненависті, а служить застереженням, що подібне ніколи не повториться між нашими народами", - зазначив Руслан Стефанчук.

Насамкінець Голова Верховної Ради України подякував полякам за підтримку та наголосив на історичному шансі налагодження українсько-польських стосунків.

"Я хочу, щоб ми усвідомили, що можливо вперше, історія дарує нам – нашим президентам, парламентам і урядам – унікальний шанс і відповідальність стати творцями нового майбутнього добрих сусідок України і Польщі. Я хочу, щоб ми разом написали нашу нову історію – не переписуючи її і не вириваючи з неї жодної із уже написаних і пережитих сторінок", - сказав Руслан Стефанчук.

 

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.