АНОНС: у Національному заповіднику «Софія Київська» презентують путівник по Золотим воротам

11 липня у Національному заповіднику «Софія Київська» презентуватимуть путівник по Золотим воротам – пам’ятці оборонної та сакральної архітектури ХІ століття.

Про це інформує Національний заповідник "Софія Київська".

Путівник представляє одну з найдавніших пам'яток української історії – Золоті ворота. Ця пам'ятка овіяна легендами, оспівана поетами і письменниками та відображена художниками. У путівнику розкривається історія появи Золотих воріт та їх значення в житті давнього Києва і Руської держави.

Розширюються уявлення про зв'язок Золотих воріт із Софійським собором та про їх місце у топографії і оборонній системі Києва. Путівник представляє унікальну пам'ятку в новому ракурсі: із застосуванням сучасних наукових підходів до її історії, датування, інтерпретації архітектури та призначення.

Презентацію вестимуть автори путівника: Надія Миколаївна Нікітенко – український історик-культуролог, музеєзнавець, доктор історичних наук (2003), дослідниця Софії Київської. Професор (2005). Заслужений працівник культури України (2009). З 1977 р. працює в Національному заповіднику "Софія Київська". Обіймає посаду завідувача науково-дослідного відділу "Інститут "Свята Софія"". Комплексно досліджує Софію Київську як визначну мистецьку пам'ятку, феномен духовної культури та унікальне історичне джерело.

Оксана Леонідівна Ластовська – український історик, музеєзнавець, кандидат історичних наук. З 2012 р. працює в Національному заповіднику "Софія Київська". Обіймає посаду провідного наукового співробітника науково-дослідного відділу "Інститут "Свята Софія"".

Презентація путівника "Золоті ворота у Києві" відбудеться 11 липня о 16.00 у приміщенні музею "Золоті ворота" Національного заповідника "Софія Київська" (Київ, вул. Володимирська, 40а, станція метро "Золоті ворота").

 

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.