У Києві стартували обговорення щодо перейменування вулиці на честь Праведників народів світу світу

громадські обговорення відбуваються щодо перейменування частини вулиці Оранжерейної (від вулиці Юрія Іллєнка до вулиці Дорогожицької) у Шевченківському районі на вулицю Праведників.

Про це інформує сайт Jewish News.

У трьох районах Києва стартували публічні консультації з перейменування вулиць.

"Наше завдання — розповісти жителям цих вулиць, чому пропонується саме така назва та хто виступив ініціатором перейменування. Ми жодним чином не агітуємо голосувати "за" чи "проти", лише інформуємо. Віддати свій голос можна через застосунок "Київ Цифровий". На конструкціях розміщений qr-код, аби можна було легко і швидко перейти до голосування", - коментує Роман Лелюк, директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА.

Зокрема громадські обговорення відбуваються щодо перейменування частини вулиці Оранжерейної (від вулиці Юрія Іллєнка до вулиці Дорогожицької) у Шевченківському районі на вулицю Праведників. Це частина шляху, яким людей вели на розстріли до Бабиного Яру — символу трагедії Голокосту. Перейменування дозволить вшанувати пам'ять громадян, визнаних Праведниками народів світу — неєвреїв, які рятували життя євреїв за часів нацистської окупації.

У перші два дні нацисти стратили в Бабиному Яру 33 771 єврея. Майже всі чоловіки вже були на фронті, і страчені тут — це переважно люди похилого віку, жінки та діти старше трьох років. Дітей, молодших трьох років, вбивали, не рахуючи.

На вулицях, назви яких планують змінити, розміщені спеціальні конструкції з пропозиціями перейменування та обґрунтуванням назви, яка пропонується.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.