У Києві знесуть ще один памʼятник Олександру Пушкіну

Київська міська рада підтримала петицію щодо демонтажу скульптури на Шулявці.

Про це повідомив проєкт "Деколонізація.Україна".

"Процес деколонізації активно триває по всій Україні. Пам'ятники Пушкіну є головними російськими ідеологічними маркерами, так само, якими були пам'ятники Леніну для періоду радянської окупації", – зазначає автор петиції Вадим Поздняков.

"Враховуючи повномасштабне вторгення вторгнення Російської Федерації та широкомасштабну збройну агресію на території України, а також актуальний суспільний запит, підтримую електронну петицію №12081 "Демонтуйте пам'ятник Пушкіну ша Шулявці", – йдеться у відповіді мера столиці Віталія Кличка.

У тексті також зазначено, що пам'ятник Пушкіну, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 2009 року, занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток як пам'ятка монументального мистецтва національного значення. Відповідно, рішення про демонтаж має приймати Кабмін за поданням МКІП.

Віталій Кличко додав, що питання щодо демонтажу зазначеного пам'ятника обговорювалось на черговому засіданні міжвідомчої робочої групи у травні 2023 року і там затвердити усунення з публічного простору Пушкіну.

 

Мальтійський лицар – в оперативній розробці нквс

"Протягом кількох місяців у Парижі існує організована Токаржевським таємна організація під назвою «Орден Св. Юра» (ім’я Петлюри). Ця організація… налічує близько 20 осіб… Мета організації достеменно не з’ясована. Кажуть, що цим таємним товариством керував Василь Вишиваний…"

Австралійські українці у В’єтнамській війні

Народились у Німеччині, жили в Австралії, воювали у В’єтнамі на боці США. Матеріали австралійського національного архіву, реєстр ветеранів, журнали бойових дій розкривають крихти інформації про покоління українських мігрантів, яке було створене однією війною та потрапило на іншу.

"Пам’ять може зробити нас людьми, які змінять Україну", - Максим Остапенко

Інтерв’ю з директором "Києво-Печерської лаври" для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Мене 2-річну витягнули з-під мертвої мами". Радіо Свобода побувало в селі Угли, що пережило Волинську трагедію

Сарни ‒ Український інститут національної памʼяті отримав звернення від польської громадянки Кароліни Романовської щодо можливості проведення пошуку та ексгумації останків членів її родини, яких убили 12 травня 1943 року. УІНП погодив ці пошукові роботи в селі Угли Рівненської області на 2025 рік. Радіо Свобода поїхало в село Угли, що у Сарненському районі Рівненщини, щоб дізнатися, що там нагадує про трагедію 81-річної давнини? Що залишилося у пам'яті місцевих жителів про ті страшні часи в роки Другої світової війни?