У Києві знесуть ще один памʼятник Олександру Пушкіну

Київська міська рада підтримала петицію щодо демонтажу скульптури на Шулявці.

Про це повідомив проєкт "Деколонізація.Україна".

"Процес деколонізації активно триває по всій Україні. Пам'ятники Пушкіну є головними російськими ідеологічними маркерами, так само, якими були пам'ятники Леніну для періоду радянської окупації", – зазначає автор петиції Вадим Поздняков.

"Враховуючи повномасштабне вторгення вторгнення Російської Федерації та широкомасштабну збройну агресію на території України, а також актуальний суспільний запит, підтримую електронну петицію №12081 "Демонтуйте пам'ятник Пушкіну ша Шулявці", – йдеться у відповіді мера столиці Віталія Кличка.

У тексті також зазначено, що пам'ятник Пушкіну, відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 2009 року, занесено до Державного реєстру нерухомих пам'яток як пам'ятка монументального мистецтва національного значення. Відповідно, рішення про демонтаж має приймати Кабмін за поданням МКІП.

Віталій Кличко додав, що питання щодо демонтажу зазначеного пам'ятника обговорювалось на черговому засіданні міжвідомчої робочої групи у травні 2023 року і там затвердити усунення з публічного простору Пушкіну.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.