Київраду закликають перейменувати одну з вулиць на честь політв'язня і військового Геннадія Афанасьєва

У Києві подали петицію про перейменування вулиці Костянтина Заслонова на вулицю Геннадія Афанасьєва.

Про це йдеться на сайті Київської міської ради.

Відповідну петицію зареєструвала акторка Ірма Вітовська.

Авторка звернення закликала депутатів Київради перейменувати вулицю Костянтина Заслонова, який був співробітником НКВС, на честь "політичного в'язня Кемля, борця за український Крим", який воював у Київській, Харківській, Донецькій та Луганській областях Геннадія Афанасьєва. 

Геннадій Афанасьєв народився 8 листопада 1990 року у Сімферополі. Після окупації Криму Росією він став одним із фігурантів справи так званої "групи Сенцова", в межах якої російські окупаційні сили переслідували кримчан, що виступали проти анексії півострова.

Російські окупанти затримали Геннадія Афанасьєва 9 травня 2014 року. Він провів у російських катівнях 767 днів. Понад рік Афанасьєв просидів у Лефортівський в'язниці в Москві, звідки був етапований у в'язницю в Республіці Комі.

14 червня Афанасьєв був помилуваний президентом РФ Володимиром Путіним. Його та ще одного політв'язня Юрія Солошенка обміняли на журналістів Олену Глищинську та Віталія Діденка.

Після початку російського вторгнення в Україну Афанасьєв долучився до лав територіальної оборони Києва. 18 грудня він загинув у боях на Луганщині. 

Щоб підтримати петицію та гідно вшанувати ім'я Геннадія Афанасьєва на мапі Києва голосуйте в додатку Київ-Цифровий за посиланням.

 

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".