Зеленський наклав вето виділення коштів на добудову музею Голодомору

Президент Володимир Зеленський ветував законопроєкт №9437 про виділення 573 мільйонів гривень на завершення будівництва Національного музею Голодомору-геноциду.

Про це йдеться у картці законопроєкту.

Згідно з інформацією, оприлюдненою в картці відповідного законопроєкту №9437 на сайті Верховної Ради, 27 липня він повернувся до парламенту з пропозиціями глави держави.

"Вважаю, що зусилля всіх державних органів і органів місцевого самоврядування мають бути спрямовані на прийняття життєво необхідних рішень, насамперед тих, що наближають перемогу України, тому пропоную закон відхилити", - зазначив президент у своїх пропозиціях.

При цьому, не заперечуючи необхідності завершення реконструкції та будівництва Національного музею Голодомору-геноциду, глава держави наголосив, що не може погодитися із запропонованим у законі способом вирішення зазначеного питання в умовах широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України.

Нагадаємо, Верховна Рада 13 липня ухвалила документ, який передбачає виділення додаткових 573,9 мільйона гривень на завершення будівництва Національного музею Голодомору.

Загальний кошторис зведення музею — 1,6 млрд гривень. 573 млн грн мали бути останнім траншем для завершення будівництва другої черги — це будівля з основною експозицією, виставковою залою, спеціалізованим фондосховищем, кінозалом і конференц-залом.

Виконувачка обов'язків директорки музею Леся Гасиджак розповідала, що будівництво почалося ще у 2017 році, але закінчення робіт відтерміновувалося через пандемію коронавірусу та повномасштабне вторгнення Росії. Загальна площа будівлі другої черги — 15 тисяч квадратних метрів.

 

Коли виникла Українська Повстанська Армія?

У червні 1942 року Головна команда УПА Бульби-Боровця надіслала нацистському керівнику "Рейхскоміаріту Україна" Кохові листа, написаного в дуже гострій формі і з такою недипломатичною фантазією, як колись запорожці писали до турецького султана...

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.