АНОНС: «Магія кераміки Оксани Грудзинської. 100 років, 100 робіт, 100 друзів»

28 липня о 16.00 у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкривається виставка «Магія кераміки Оксани Грудзинської. 100 років, 100 робіт, 100 друзів», присвячена 100-річчю заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України Оксани Грудзинської.

Подію анонсує Національний музей українського декоративного мистецтва.

Виставка представляє 100 творів художниці з музейної колекції, які презентують всі грані таланту видатної мисткині – декоративні вази, пласти, тарелі. Знаковими роботами ювілейної експозиції є підготовчі ескізи та один із варіантів керамічного панно станції метро "Хрещатик".

Оксана Грудзинська – автор багатьох керамічних творів, що прикрашають міста України, інтер'єри будинків та музейні експозиції. У її творчому доробку – декоративні панно у підземному вестибюлі станції метро "Хрещатик". Вони стали символом, візитівкою не тільки київського метрополітену, але й української столиці в цілому.

20 років Оксана Аркадіївна працювала в експериментальній майстерні художньої кераміки Інституту архітектури Академії будівництва та архітектури УРСР, яку 40 років очолювала видатна художниця, технолог-кераміст Ніна Іванівна Федорова. На початку 1970-х років майстриня працювала в Художньому фонді України, зокрема на комбінаті монументального та декоративного мистецтва. У 1990–010 роках вона викладала живопис на кафедрі кераміки Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука, передаючи свій великий досвід молодим керамістам.

Джерела логічності, краси, поетичності художнього стилю Оксани Грудзинської лежать в українському народному мистецтві. В основі її творчості – застосування не стільки форм і мотивів народного мистецтва, скільки принципів, що складають його основу.

До дня народження художниці також буде презентовано альбом з творами Оксани Грудзинської із серії "Музейні колекції" – подарунок визначній ювілярці.

Виставка триватиме до 27 серпня 2023 року.

 

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".

Німецька весна на Слобожанщині: війська кайзера та українські гайдамаки в спогадах місцевих

Весна 1918 року. Імперська армія Німеччини та Збройні сили Австро-Угорщини разом з Армією УНР звільняють Українську Народну Республіку від більшовиків. Українсько-німецький наступ пролягав через Слобожанщину і зупинився в районі села Лиски. Публікуємо спогади місцевих мешканців, які були свідками визволення Харківщини.

Прожекти Лаврентія Берії. Уривок з книги Богдана Гориня "Під ковпаком окупантів"

Лаврєнтій Берія — великий фахівець з удосконалення концлагерів ГУЛАГу — після смерти Сталіна раптом із деспота перетворився на "ліберала", захисника несправедливо репресованих, покривджених. Таке перетворення жорстокого чекіста на ліберала не було випадковим: Берія був сповнений віри, що наблизився той час, коли саме він очолить велику державу СССР, тому вирішив змінити про себе громадську думку.