АНОНС: «Магія кераміки Оксани Грудзинської. 100 років, 100 робіт, 100 друзів»

28 липня о 16.00 у Національному музеї українського народного декоративного мистецтва відкривається виставка «Магія кераміки Оксани Грудзинської. 100 років, 100 робіт, 100 друзів», присвячена 100-річчю заслуженого художника України, члена Національної спілки художників України Оксани Грудзинської.

Подію анонсує Національний музей українського декоративного мистецтва.

Виставка представляє 100 творів художниці з музейної колекції, які презентують всі грані таланту видатної мисткині – декоративні вази, пласти, тарелі. Знаковими роботами ювілейної експозиції є підготовчі ескізи та один із варіантів керамічного панно станції метро "Хрещатик".

Оксана Грудзинська – автор багатьох керамічних творів, що прикрашають міста України, інтер'єри будинків та музейні експозиції. У її творчому доробку – декоративні панно у підземному вестибюлі станції метро "Хрещатик". Вони стали символом, візитівкою не тільки київського метрополітену, але й української столиці в цілому.

20 років Оксана Аркадіївна працювала в експериментальній майстерні художньої кераміки Інституту архітектури Академії будівництва та архітектури УРСР, яку 40 років очолювала видатна художниця, технолог-кераміст Ніна Іванівна Федорова. На початку 1970-х років майстриня працювала в Художньому фонді України, зокрема на комбінаті монументального та декоративного мистецтва. У 1990–010 роках вона викладала живопис на кафедрі кераміки Київської державної академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука, передаючи свій великий досвід молодим керамістам.

Джерела логічності, краси, поетичності художнього стилю Оксани Грудзинської лежать в українському народному мистецтві. В основі її творчості – застосування не стільки форм і мотивів народного мистецтва, скільки принципів, що складають його основу.

До дня народження художниці також буде презентовано альбом з творами Оксани Грудзинської із серії "Музейні колекції" – подарунок визначній ювілярці.

Виставка триватиме до 27 серпня 2023 року.

 

Як СБ ОУН викрила цінного агента мдб урср у своїх лавах

"Бистра" призначила Ярославу Морозу зустріч на 30 червня в селі Модричі Дрогобицького району, де мала передати йому пошту та усні вказівки. На місце зустрічі він прямував у супроводі "Ворона" і чотирьох повстанців, які забезпечували охорону і перехід кордону. Вранці в селі група потрапила в засідку і вступила в бій. Мороз дістав важкі поранення в ногу й живіт і в такому стані був захоплений. Працівникові Дрогобицького управління мдб, який перший підоспів до нього, заявив, що він є представником Центрального Проводу ОУН, попросив зберегти йому життя і залишити сам факт взяття його в полон у таємниці.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.