Писанки і кобзарство можуть бути в списку ЮНЕСКО наприкінці 2024 року

Цьогоріч Україна вперше подала три номінації на включення до Списків нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО: українську писанку, кобзарсько-лірницькі традиції та вишивку "білим по білому".

Про це повідомило Міністерство культури та інформаційної політики.

Дві категорії розглядатимуть наступного року — це міжнародна номінація до Репрезентативного списку, підготовлена спільно з Естонією, "Українська писанка: традиція і мистецтво", а також номінація до Реєстру належної практики охорони "Практика з охорони кобзарсько-лірницької традиції". Номінацію "Технологія виконання вишивки "білим по білому" міста Решетилівки Полтавської області" будуть розглядати у 2025 році.

Міністр Олександр Ткаченко сподівається на ухвалення перших двох номінацій наприкінці наступного року.

"Таке рішення покаже, що українська спадщина є джерелом незламності та мужності народу в боротьбі за незалежність та майбутнє", — пише Ткаченко.

Мінкульт нагадав, що у списку ЮНЕСКО вже є Петриківський живопис, косівська кераміка і кримськотатарський орнамент Орьнек та знання про нього.

 

Теми

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.