У жовківську церкву ЮНЕСКО повернули відреставрований іконостас

Церква Святої Трійці в місті Жовква належить до восьми дерев’яних храмів України, які входять до спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомив генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Б. ВозницькогоТарас Возняк.

"Не дивлячись ні на що Львівська національна галерея вперто продовжує повертати українському народу його національну спадщину. Цього дощового дня ми завершили монтувати фантастичний величезний іконостас Церкви Святої Трійці у нашому заповіднику в Жовкві", - написав Тарас Возняк.

У церкві Святої Трійці в місті Жовква, що належить до восьми дерев'яних храмів України, які входять до спадщини ЮНЕСКО, змонтували відреставрований іконостас. Реставрація храму XVIII ст., яка тривала понад чотири роки, практично завершена.

Реставрація храму Святої Трійці розпочалась у 2019 році. Під час ремонту підлоги майстри натрапили на порожню крипту. Роботи планували закінчити за рік, але через брак фінансування їх призупинили. 

П'ятиярусний іконостас, який виконали майстри Жовківської школи іконопису і різьби, зокрема Іван Руткович та Василь Петранович, відновлювали у Національному науково-дослідному реставраційному центрі. Після відновлення 50 ікон експонувалися у львівському музеї Пінзеля.

Дерев'яну церкву Святої Трійці збудували у Жовкві 1720 році на місці згореної попередниці. Вона належить до галицького типу архітектури. На її спорудження частину коштів дав королевич Якуб Собеський. Муровану ризницю добудували у XIX ст. Вікно туди перенесли з розібраної вежі Жовківського замку. Іконостас, що містить близько 50 ікон, виконаний в стилістиці українського бароко. Рами мають різьбу Ігнатія Стобенського, ікони писали майстри школи Рутковича.

У радянські часи церква стояла закрита, зараз у ній моляться вірні УГКЦ. У 2013 році вісім дерев'яних церков з України (серед них жовківська) та вісім з Польщі, що теж є спадщиною українців, внесли до переліку спадщини ЮНЕСКО. Церква є пам'яткою національного значення, входить до історико-архітектурного заповідника, після ліквідації його адміністрації нею опікується Львівська галерея мистецтв.

 

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".