У жовківську церкву ЮНЕСКО повернули відреставрований іконостас

Церква Святої Трійці в місті Жовква належить до восьми дерев’яних храмів України, які входять до спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомив генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Б. ВозницькогоТарас Возняк.

"Не дивлячись ні на що Львівська національна галерея вперто продовжує повертати українському народу його національну спадщину. Цього дощового дня ми завершили монтувати фантастичний величезний іконостас Церкви Святої Трійці у нашому заповіднику в Жовкві", - написав Тарас Возняк.

У церкві Святої Трійці в місті Жовква, що належить до восьми дерев'яних храмів України, які входять до спадщини ЮНЕСКО, змонтували відреставрований іконостас. Реставрація храму XVIII ст., яка тривала понад чотири роки, практично завершена.

Реставрація храму Святої Трійці розпочалась у 2019 році. Під час ремонту підлоги майстри натрапили на порожню крипту. Роботи планували закінчити за рік, але через брак фінансування їх призупинили. 

П'ятиярусний іконостас, який виконали майстри Жовківської школи іконопису і різьби, зокрема Іван Руткович та Василь Петранович, відновлювали у Національному науково-дослідному реставраційному центрі. Після відновлення 50 ікон експонувалися у львівському музеї Пінзеля.

Дерев'яну церкву Святої Трійці збудували у Жовкві 1720 році на місці згореної попередниці. Вона належить до галицького типу архітектури. На її спорудження частину коштів дав королевич Якуб Собеський. Муровану ризницю добудували у XIX ст. Вікно туди перенесли з розібраної вежі Жовківського замку. Іконостас, що містить близько 50 ікон, виконаний в стилістиці українського бароко. Рами мають різьбу Ігнатія Стобенського, ікони писали майстри школи Рутковича.

У радянські часи церква стояла закрита, зараз у ній моляться вірні УГКЦ. У 2013 році вісім дерев'яних церков з України (серед них жовківська) та вісім з Польщі, що теж є спадщиною українців, внесли до переліку спадщини ЮНЕСКО. Церква є пам'яткою національного значення, входить до історико-архітектурного заповідника, після ліквідації його адміністрації нею опікується Львівська галерея мистецтв.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.