У жовківську церкву ЮНЕСКО повернули відреставрований іконостас

Церква Святої Трійці в місті Жовква належить до восьми дерев’яних храмів України, які входять до спадщини ЮНЕСКО.

Про це повідомив генеральний директор Львівської національної галереї мистецтв імені Б. ВозницькогоТарас Возняк.

"Не дивлячись ні на що Львівська національна галерея вперто продовжує повертати українському народу його національну спадщину. Цього дощового дня ми завершили монтувати фантастичний величезний іконостас Церкви Святої Трійці у нашому заповіднику в Жовкві", - написав Тарас Возняк.

У церкві Святої Трійці в місті Жовква, що належить до восьми дерев'яних храмів України, які входять до спадщини ЮНЕСКО, змонтували відреставрований іконостас. Реставрація храму XVIII ст., яка тривала понад чотири роки, практично завершена.

Реставрація храму Святої Трійці розпочалась у 2019 році. Під час ремонту підлоги майстри натрапили на порожню крипту. Роботи планували закінчити за рік, але через брак фінансування їх призупинили. 

П'ятиярусний іконостас, який виконали майстри Жовківської школи іконопису і різьби, зокрема Іван Руткович та Василь Петранович, відновлювали у Національному науково-дослідному реставраційному центрі. Після відновлення 50 ікон експонувалися у львівському музеї Пінзеля.

Дерев'яну церкву Святої Трійці збудували у Жовкві 1720 році на місці згореної попередниці. Вона належить до галицького типу архітектури. На її спорудження частину коштів дав королевич Якуб Собеський. Муровану ризницю добудували у XIX ст. Вікно туди перенесли з розібраної вежі Жовківського замку. Іконостас, що містить близько 50 ікон, виконаний в стилістиці українського бароко. Рами мають різьбу Ігнатія Стобенського, ікони писали майстри школи Рутковича.

У радянські часи церква стояла закрита, зараз у ній моляться вірні УГКЦ. У 2013 році вісім дерев'яних церков з України (серед них жовківська) та вісім з Польщі, що теж є спадщиною українців, внесли до переліку спадщини ЮНЕСКО. Церква є пам'яткою національного значення, входить до історико-архітектурного заповідника, після ліквідації його адміністрації нею опікується Львівська галерея мистецтв.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.