У Києві відкрили першу у світі музичну кафедру ЮНЕСКО

У Національній музичній академії України ім. П.І.Чайковського 9 березня відкрили першу у світі музичну кафедру ЮНЕСКО «Музика, освіта, наука – заради миру»

Про це повідомляє Укрінформ.

З цієї нагоди 9 березня на майдані Незалежності відбувся концерт симфонічного оркестру "Київ-Класик" під орудою керівника кафедри, Артиста ЮНЕСКО в ім'я миру Германа Макаренка, у програмі якого пролунали гімн України та гімн Європи - фрагмент "Оди до радості" Людвіга ван Бетховена.

"Дата відкриття кафедри є знаменною з двох причин: по-перше, сьогодні день народження символу української незламності Тараса Шевченка, а, по-друге, саме цього дня рік тому відбулася мистецька акція "Вільне небо/Free Sky". Тоді на майдані Незалежності Герман Макаренко з оркестром "Київ-Класик" заявив усьому світові, що українська культура незламна і готова до боротьби", - сказав проректор з навчальної роботи Національної музичної академії Віктор Бондарчук.

Кафедри ЮНЕСКО різного гуманітарного спрямування є у багатьох вишах, але музична, яка відкрилась у Національній музичній академії, - перша і поки що єдина у світі.

"Вона буде популяризувати українську культуру в Європі і світі і презентувати нашу країну і нашу музичну академію та її досягнення. Наша перевага полягає в тому, що музика як символ єднання націй, держав і континентів може достукатися до всіх сердець. На сьогодні ми формуємо кафедру як структурний підрозділ і надалі будемо реалізувати наші освітні і державні проєкти", - сказав Віктор Бондарчук.

Програма UNITWIN/Кафедри ЮНЕСКО започаткована у 1992 році та підтримує створення кафедр ЮНЕСКО і мереж UNITWIN у ключових пріоритетних галузях, що стосуються сфер компетенції Організації - освіта, природні та соціальні науки, культура і комунікації. Сьогодні у світі діє 851 кафедра ЮНЕСКО у понад 115 державах-членах.

У вишах та наукових закладах України створено і діють 10 кафедр ЮНЕСКО у галузях філософії людського спілкування, застосування інформаційних та комунікаційних технологій в освіті, превентивної освіти та соціальної політики, екології техногенних регіонів, кріобіології, прав людини і демократії.

 

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.

Суд над дітьми. Ольга Попадин – про молодь ОУН, два арешти і розстріл друзів

17-річна гімназистка зі Львова Ольга Попадин була однією з підсудних на "Процесі 59-ти". Енкаведисти не робили жодних пільг неповнолітнім — лупцювали, знущалися. Про це пані Ольга розповідала в інтерв'ю "Локальній історії". З її спогадів, показова розправа обернулася на протест — молоді арештанти під час суду заманіфестували несприйняття окупаційної влади, а оголошення вироку зустріли виконанням українського гімну.