У Києві стартували обговорення щодо перейменування вулиці на честь Праведників народів світу світу

громадські обговорення відбуваються щодо перейменування частини вулиці Оранжерейної (від вулиці Юрія Іллєнка до вулиці Дорогожицької) у Шевченківському районі на вулицю Праведників.

Про це інформує сайт Jewish News.

У трьох районах Києва стартували публічні консультації з перейменування вулиць.

"Наше завдання — розповісти жителям цих вулиць, чому пропонується саме така назва та хто виступив ініціатором перейменування. Ми жодним чином не агітуємо голосувати "за" чи "проти", лише інформуємо. Віддати свій голос можна через застосунок "Київ Цифровий". На конструкціях розміщений qr-код, аби можна було легко і швидко перейти до голосування", - коментує Роман Лелюк, директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА.

Зокрема громадські обговорення відбуваються щодо перейменування частини вулиці Оранжерейної (від вулиці Юрія Іллєнка до вулиці Дорогожицької) у Шевченківському районі на вулицю Праведників. Це частина шляху, яким людей вели на розстріли до Бабиного Яру — символу трагедії Голокосту. Перейменування дозволить вшанувати пам'ять громадян, визнаних Праведниками народів світу — неєвреїв, які рятували життя євреїв за часів нацистської окупації.

У перші два дні нацисти стратили в Бабиному Яру 33 771 єврея. Майже всі чоловіки вже були на фронті, і страчені тут — це переважно люди похилого віку, жінки та діти старше трьох років. Дітей, молодших трьох років, вбивали, не рахуючи.

На вулицях, назви яких планують змінити, розміщені спеціальні конструкції з пропозиціями перейменування та обґрунтуванням назви, яка пропонується.

 

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.