У Києві стартували обговорення щодо перейменування вулиці на честь Праведників народів світу світу

громадські обговорення відбуваються щодо перейменування частини вулиці Оранжерейної (від вулиці Юрія Іллєнка до вулиці Дорогожицької) у Шевченківському районі на вулицю Праведників.

Про це інформує сайт Jewish News.

У трьох районах Києва стартували публічні консультації з перейменування вулиць.

"Наше завдання — розповісти жителям цих вулиць, чому пропонується саме така назва та хто виступив ініціатором перейменування. Ми жодним чином не агітуємо голосувати "за" чи "проти", лише інформуємо. Віддати свій голос можна через застосунок "Київ Цифровий". На конструкціях розміщений qr-код, аби можна було легко і швидко перейти до голосування", - коментує Роман Лелюк, директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА.

Зокрема громадські обговорення відбуваються щодо перейменування частини вулиці Оранжерейної (від вулиці Юрія Іллєнка до вулиці Дорогожицької) у Шевченківському районі на вулицю Праведників. Це частина шляху, яким людей вели на розстріли до Бабиного Яру — символу трагедії Голокосту. Перейменування дозволить вшанувати пам'ять громадян, визнаних Праведниками народів світу — неєвреїв, які рятували життя євреїв за часів нацистської окупації.

У перші два дні нацисти стратили в Бабиному Яру 33 771 єврея. Майже всі чоловіки вже були на фронті, і страчені тут — це переважно люди похилого віку, жінки та діти старше трьох років. Дітей, молодших трьох років, вбивали, не рахуючи.

На вулицях, назви яких планують змінити, розміщені спеціальні конструкції з пропозиціями перейменування та обґрунтуванням назви, яка пропонується.

 

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.