ЮНЕСКО оприлюднило список постраждалих обʼєктів в Україні внаслідок війни

В ЮНЕСКО оприлюднили звіт, у якому підтвердити пошкодження в Україні від початку повномасштабного вторгнення Росії 274 культурних об’єктів.

Про це повідомили на сайті організації, пише Суспільне.

"Станом на 26 липня 2023 року ЮНЕСКО підтвердила пошкодження з 24 лютого 2022 року 274 об'єктів — 117 релігійних об'єктів, 27 музеїв, 98 будівель, що мають історичну та/або мистецьку цінність, 19 пам'ятників, 12 бібліотек, 1 архів", — йдеться у повідомленні.

В ЮНЕСКО наголосили, що проводять попередню оцінку шкоди культурним цінностям шляхом перехресної перевірки повідомлень про інциденти з кількох надійних джерел.

У організації також розробляють механізм незалежної скоординованої оцінки даних в Україні, включно з аналізом супутникових знімків.

У звіті організація наводить дані за регіонами, в яких зафіксовані пошкодження культурних об'єктів унаслідок розв'язаної Росією повномасштабної війни в Україні.

Найбільше таких об'єктів, за даними ЮНЕСКО, постраждало в Донецькій (78), Харківській (55), Київській (38), Луганській (33) та Чернігівській областях (17). Також пошкодження зафіксували в Запорізькій та Сумській областях — по 12 об'єктів, в Одеській та Миколаївській — по 8, Херсонській (6), Житомирській (3), Вінницькій (2) і Дніпропетровській та Львівській областях (по 1).

У відомстві додають, що нині майже вся територія Луганської та значні частини територій Херсонської, Запорізької та Донецької областей перебувають у тимчасовій окупації, що ускладнює обрахунок точної кількості об'єктів, які постраждали під час бойових дій і окупації.

 

Емісар ГКЧП. Таємні переговори в кабінеті у Кравчука

За версією Крючкова, Кравчук сам був ініціато­ром введення надзвичайного стану в кількох областях України. І шеф КГБ переконав його цього не робити. Те, що згадували Кравчук, Масик і генерал Шариков, у деталях збігалося. Версія Крючкова суперечила версії Варенникова, а вони обидві — суперечили тому, що роз­повідала решта присутніх у кабінеті Кравчука.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.