Могила радянських офіцерів у парку в Чернівцях виявилася порожньою

Під час розкопок поховання під пам'ятником генералу Боброву у парку Шевченка в Чернівцях тіл радянських офіцерів не виявили.

Про це повідомив міський голова Роман Клічук.

"Братська могила у парку Шевченка виявилась не братською, і не могилою. Завершили процес ексгумації. На місці "поховання" тіл не виявили", – зазначив у своєму Telegram-каналі міський голова Чернівців Роман Клічук.

Розкопки та ексгумацію в чернівецькому парку здійснювало івано-франківське комунальне підприємство з питань пошуку та перепоховання жертв воєн, депортацій та репресій тоталітарних режимів "Пам'ять".

Директор підприємства отримав архівні дані, що під пам'ятником поховані шестеро "військових-червоноармійців". Це генерал-майор Фьодор Бобров, генерал-майор Константін Фєдоровскій, полковник Лаврєнтій Волошин, полковник Боріс Горбонос, полковник Владімір Бєлодєд та полковник Алєксандр Круглов.

У коментарі "Суспільному. Чернівці" директор підприємства Василь Тимків зазначив, що усі ці офіцери загинули за межами України під час бойових дій наприкінці Другої світової війни. "У тодішнього місцевого керівництва, вочевидь, виникла ідея створити меморіал, на якому б вони розмістити імена відомих на той час військових керівників", – зазначив Василь Тимків.

За його словами, те, чи дійсно там було поховання, викликало сумніви, адже офіцери загинули у 1944 році, а пам'ятник звели у 1946-му. Під час розкопок ці сумніви підтвердилися – під пам'ятником не виявили тіл та ознак поховань. 

Рішення про демонтаж та перепоховання з братської могили під пам'ятником Боброву ухвалили у квітні на засіданні виконкому Чернівецької міськради. Останки радянських офіцерів планували перепоховати на території міського кладовища. Також туди, згідно з документацією, мали б перенести пам'ятник. Однак після того, як виявилося, що поховання радянських офіцерів там не має, це питання обговорюватимуть додатково у міській раді.

 

Михайло Воскобійник. Останній Голова Української Національної Ради

22 серпня 1992 року на урочистостях із відзначення першої річниці відновлення незалежності України повноважні представники Державного центру УНР в екзилі склали свої повноваження і передали їх у Києві очільникам відновленої України. Серед них був Голова Української Національної Ради Михайло Воскобійник. На той час в архівних фондах української зовнішньої розвідки лежала ще не розсекречена справа-формуляр на нього під назвою "Елегантний".

Сухомлинський VS Макаренко: остаточне вирішення церковного питання в Павлиші

Ім'ям Василя Сухомлинського названо вулиці та навчальні заклади, його, як педагога і досі шанують не лише в Україні, а навіть у Китаї. Навколо нього сформовано образ гуманіста, "павлиського добротворця", який щиро любив дітей та віддавав їм своє серце. Часом Сухомлинського навіть зараховують до покоління "шістдесятників" у педагогіці, намагаючись створити образ прихованого борця з комуністичною системою.

Як кдб намагався перешкоджати заходам з ушанування Євгена Коновальця

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України виявлено низку документів про те, як органи кдб срср у різні періоди відстежували заходи української діаспори з ушанування пам'яті голови ОУН Євгена Коновальця і намагалися всіляко перешкоджати їх проведенню.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.