Могила радянських офіцерів у парку в Чернівцях виявилася порожньою

Під час розкопок поховання під пам'ятником генералу Боброву у парку Шевченка в Чернівцях тіл радянських офіцерів не виявили.

Про це повідомив міський голова Роман Клічук.

"Братська могила у парку Шевченка виявилась не братською, і не могилою. Завершили процес ексгумації. На місці "поховання" тіл не виявили", – зазначив у своєму Telegram-каналі міський голова Чернівців Роман Клічук.

Розкопки та ексгумацію в чернівецькому парку здійснювало івано-франківське комунальне підприємство з питань пошуку та перепоховання жертв воєн, депортацій та репресій тоталітарних режимів "Пам'ять".

Директор підприємства отримав архівні дані, що під пам'ятником поховані шестеро "військових-червоноармійців". Це генерал-майор Фьодор Бобров, генерал-майор Константін Фєдоровскій, полковник Лаврєнтій Волошин, полковник Боріс Горбонос, полковник Владімір Бєлодєд та полковник Алєксандр Круглов.

У коментарі "Суспільному. Чернівці" директор підприємства Василь Тимків зазначив, що усі ці офіцери загинули за межами України під час бойових дій наприкінці Другої світової війни. "У тодішнього місцевого керівництва, вочевидь, виникла ідея створити меморіал, на якому б вони розмістити імена відомих на той час військових керівників", – зазначив Василь Тимків.

За його словами, те, чи дійсно там було поховання, викликало сумніви, адже офіцери загинули у 1944 році, а пам'ятник звели у 1946-му. Під час розкопок ці сумніви підтвердилися – під пам'ятником не виявили тіл та ознак поховань. 

Рішення про демонтаж та перепоховання з братської могили під пам'ятником Боброву ухвалили у квітні на засіданні виконкому Чернівецької міськради. Останки радянських офіцерів планували перепоховати на території міського кладовища. Також туди, згідно з документацією, мали б перенести пам'ятник. Однак після того, як виявилося, що поховання радянських офіцерів там не має, це питання обговорюватимуть додатково у міській раді.

 

Спілка Української Молоді. Як 100 років тому у Києві було створено, а потім знищено студентське підпілля

СУМ заявив про себе в травні 1926-го. В Парижі загинув Симон Петлюра і юнаки вирішили про це розголосити. Ввечері 30 травня в Софійському Соборі відправляли панахиду на пошану 10-ліття смерті Івана Франка. Микола роздрукував близько 100 листівок, розміром 5 х 15 см, зі словами: "Люди, Укранці! Знову пролилася невинна кров кращого сина України. Доки-ж терпіти. Схаменіться, будьте люди...". На кінець відправи Павлушков, Матушевський та Бобир кинули з хорів листівки у натовп.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.